Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 


Питання народження згори та спасіння цікавить багатьох християн. Але, іноді, виникають неясності щодо того, чи спасенна людина, яка увірувала в Ісуса Христа, і народилася згори? Як розібратися у цьому важливому запитанні? Що про спасіння та про народження згори говорить нам Біблія?
 
У людині, яка народилася згори, перебуває Бог: «Хто сповiдує, що Iсус є Син Божий, в тому перебуває Бог i вiн у Бозi.» (1 Ін. 4:15). До народження згори людина була грішною – мертвою, плотською та цілісною у своїй гріховності. А, прийнявши Ісуса Христа Господом, у цю людину потрапило Боже Світло: «… Бог, Який звелiв, щоб iз темряви засяяло свiтло, осяяв нашi серця, щоб просвiтити нас пiзнанням слави Божої в особi Iсуса Христа.» (2 Кор. 4:6). Але, необхідно усвідомлювати, що, коли у серці з’явився Дух Божий, то плоть людини не зникла, вона залишилася. Віруюча людина стає подвійною: з однієї сторони, вона народжена по Духу, а з іншої сторони, – вона залишається бути народженою по плоті. Всередині людини починається боротьба старої гріховної плоті, і Святого Духа, Якого людина отримала через віру: «… плоть бажає противного духовi, а дух — противного плотi: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хо­тiли б.» (Гал. 5:17). Сенс цієї боротьби полягає в тому, що людині потрібно завжди обирати – дослухатися до Христа, а не до своїх бажань, підкоряти себе Слову Божому, а не своєму розуму, чи своїм почуттям. Це дуже непроста війна, написано: «Переможцеві дам сісти зі Мною на престолі Моїм, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його.» (Откр. 3:21). Згідно з Писання, дух людини, яка прийняла Господа Ісуса Христа, вже посаджений праворуч Отця на Небесах (Еф. 2:6). Тобто, по Духу – ми уже спасенні. Йдеться про один і той же Дух, Який є і всередині нас, і на Небесах – про Дух  Божий, тому що написано: «А хто з’єднується з Господом, той є один дух з Господом.» (1 Кор. 6:17). Тобто, Дух Божий вселяється в людину, і людина стає храмом Божим: «Хiба ж не знаєте, що ви – храм Божий i Дух Божий живе у вас?» (1 Кор. 3:16). Але, є ще стара гріховна плоть, і вона – жива, а тому – спокушає. Плоть – це не тіло людини, це – гріховна сутність людини, хоч вона і пов’язана безпосередньо з тілом. Плоть – це особиста позиція людини, це гордість, незалежність від Бога, це ЕГО людини, це своя воля, своя думка і т.п. Виходить так, що, з однієї сторони, по Духу ми – вже спасенні, народжені згори, і Дух наш посаджений на Небесах. А з іншої сторони, – в нас є плоть (наше его). Тому, доки ми живі на цій землі, нам потрібно, з однієї сторони, перемагати свою плоть, а з іншої сторони, – зберігати своє спасіння, яке ми вже отримали по Духу: «… якщо тiльки смiливiсть i надiю, якою хвалимося, твердо збережемо до кiнця. » (Євр. 3:6). Тобто, ми-то вже посаджені на Небесах, і дух наш теж вже на Небесах, але, у нас є плоть, яка спокушає нас і цими спокусами може вкрасти нас із Неба. Також написано: «Глядiть, браття, щоб не було в кого з вас серця лукавого i невiрного, аби вам не вiдступити вiд Бога Живого.» (Євр. 3:12). Тобто, коли ми прийняли Ісуса Христа Господом – так, ми народилися згори, так, Дух Божий в нас, так, ми посаджені на Небесах! Але, це ми по Духу посаджені! А через свою плоть можна відступити від Бога, тому що вона спокушає нас і тягне донизу. Ще написано: «Бо ми зробилися причасниками Христа, якщо тiльки розпочате життя твердо збережемо до кiнця,…» (Євр. 3:14). Тому, народжена згори людина, спасенна по Духу! Але, це аж ніяк не означає, що це остаточне спасіння, тому що є плоть, і спасіння можна втратити. У Святому Писанні неодноразово згадується, що можна бути викресленим із Книги Життя, що можна не зберегти почате життя до кінця. Доки ми ходимо по цій землі, – ми знаходимося в зоні ризику, ми перебуваємо в боротьбі, у якій потрібно розпинати свою плоть, помираючи для цього світу, співрозпинатися з Христом, бути розіп’ятим для світу, і щоб світ також був розіп’ятий для нас! Народження згори – це одномоментний акт через сповідання Ісуса Христа Господом, а спасіння – це шлях, довжиною в життя, через смирення, послух і терпіння: «Терпінням вашим спасайте душі ваші.» (Лк. 21:19).
 
Автор – Олексій Волченко