Чому Царство Боже силою здобувається?
Рейтинг користувача: 2 / 5
Чому Ісус Христос сказав нам: «Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його,…» (Мф. 11:12), якщо написано, що «Бо благодаттю ви спасенi через вiру, i це не вiд вас, це – Божий дар: не через дiла, щоб нiхто не хвалився.» (Еф. 2:8,9)? Якщо наше спасіння – це Божий дар, то невже потрібні якісь зусилля, щоб спастися?
Коли ми визнаємо Ісуса Христа Господом – ми отримуємо виправдання від Бога даром, нам нічого це не вартує, за це заплатив Сам Господь Своєю смертю на Голгофському хресті! – «… виправдовуються даром, благодаттю Його, через вiдкуплення у Христi Iсусi,…» (Рим. 3:24). У цьому і є Божа благодать, що ми отримуємо спасіння даром. І дійсно, коли ми призвали Ісуса Христа Господом – ми вже спасенні Духом, і вже посаджені на Небесах: «… i нас, мертвих за злочини, оживотворив iз Христом, – благодаттю ви спасенi, – i воскресив iз Hим, i посадив на небесах у Христi Iсусi,…» (Еф. 2:5,6). Це дійсно так: Духом ми вже спасенні, і Духом ми вже на небесах. Але, суть у тому, що ми поки що ще не на Небесах, а на землі. А на землі в нас ще є плоть, яка не спасається, і в Царство Боже не потрапить: «… плоть i кров успадкувати Царства Божого не можуть, i тлiння не успадкує нетлiння.» (1 Кор. 15:50).
Так, через віру в Ісуса Христа ми отримали Духа Божого у своє серце, «… увiрувавши в Hього, були вiдзначенi обiцяним Святим Духом,…» (Еф. 1:13) – це називається народження згори (Ін. 3:3). Але, цим все не закінчується, тому що народження згори – це ще не повне спасіння, адже, є ще плоть, і вона противиться Духу Божому, Який в нас, противиться нашому спасінню. Народження по плоті – земне, народження по Духу – Небесне. Плоть – це не наше фізичне тіло, хоч і напряму з ним пов’язана. Плоть – це гріховна природа людини, яку ми всі отримали у спадок через гріхопадіння Адама: «… як через одного чоловiка грiх увiйшов у свiт, i з грiхом – смерть, так i смерть перейшла на всiх людей, бо в ньому всi згрiшили.» (Рим. 5:12). Плоть – це особиста позиція людини, незалежна від Бога. Це своя особиста людська воля, своя особиста думка, своє особисте визначення добра і зла. Це бути самодостатнім, як Бог: «… того дня, коли ви з’їсте їх, розкриються очі ваші, і ви будете, як боги, що знають добро і зло.» (Бут. 3:5).
Але, у серці віруючої людини одночасно з гріховною плоттю присутній Дух Божий – присутня воля Божа. І воля Божа, і воля людини – боряться між собою: «… плоть бажає противного духовi, а дух – противного плотi: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хотiли б.» (Гал. 5:17). Ця боротьба відбувається у серці віруючої людини: боротьба старої гріховної плоті, яку ми маємо від народження, і Духа Божого, Якого маємо від народження згори.
Тому й написано, що Царство Небесне силою здобувається.
Потрібно докладати величезні внутрішні зусилля: чинити по Духу, а не по плоті. Це дуже складно – відмовитися від самого себе, від своєї думки на користь Бога, прийняти позицію Бога, а не свою, виконати волю Божу, а не свою.
Це зусилля – відмовитися жити своєю волею, і жити волею Божою. Для цього потрібно узяти свій хрест, і піти за Христом – «… і хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене. Хто зберігає душу свою, загубить її, а хто загубить душу свою заради Мене, збереже її.» (Мф. 10:38,39) – це зусилля відмовитися від свого життя, щоб жити для Христа, а не для себе; втратити душу свою заради Христа. Це зусилля не противитися злу, і підставляти другу щоку, коли тебе б’ють – «А Я кажу вам не противитися злу. Але якщо тебе хто вдарить у праву твою щоку, підстав йому і другу.» (Мф. 5:39). Це зусилля не слідувати рефлексам своєї плоті, а слідувати за Христом. Це зусилля віддати пальто тоді, коли у тебе хтось забирає сорочку – «І тому, хто захоче судитися з тобою і верхній одяг твій взяти, віддай йому і сорочку.» (Мф. 5:40). Це зусилля любити ворога так, як возлюбив тебе Господь. Це зусилля благотворити тим, хто тебе ненавидить – «А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас,…» (Мф. 5:44).
Народження згори – це отримання Духа Святого, щоб зуміти перемогти самого себе, тому що Бог не піде проти нашої волі – Бог лагідний і смиренний серцем. Це наша особиста битва. Бог повністю озброїв нас для цієї боротьби: «… приймiть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти в день злий i, все подолавши, вистояти.» (Еф. 6:13).
Слава Богу, що ми не одні у цій боротьбі, а з нашим Господом Ісусом Христом – це Він дає нам силу перемагати: «Але все це переборюємо силою Того, Хто полюбив нас.» (Рим. 8:37).
Автор – Олексій Волченко
- Категорія: Блог радіо
- Останнє оновлення: 08 квітня 2019
