Віталій Кривицький | «Господи, ось я іду…»
Рейтинг користувача: 5 / 5
Як віра допомагає рухатися і долати страх, коли на тебе покладають нові відповідальні обов’язки? Головуючий у Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій, єпископ РКЦ Віталій Кривицький ділиться власним багатим духовним досвідом і дає поради, як подолати переживання, коли людина приймає важливе рішення, переходячи на новий рівень служіння Богові…
«…Один єпископ, з яким я говорив, власне, про саме свої переживання, свій вибір, мені сказав: «Забудь про слово «я не зможу». Запам’ятай, «тебе» вже немає». Тобто, немає твого власного егоїзму, твоїх власних сил. Так, вони є. Але вони сьогодні не мають такого значення, як для тебе, може, мали вчора. Сьогодні має значення, що в твоєму житті є Бог»
«…Дійсно, там, де є страх, там немає Бога. Там, де є страх, там є тільки переконання у своїх силах, а вони є обмеженими. І тому, я гадаю, кожній людині, яка стоїть на межі якихось отаких життєвих запитань, завжди треба питати: «Чи я насправді є віруючим?.. Чи насправді ця віра приносить плоди?»
«…Якби не, власне, молитва, Боже Слово, то мені важко було б розпізнати [своє служіння], і я, мабуть, міг би злякатися і сказати: «Ні, дайте це комусь іншому». Але я пам’ятаю, тоді різноманітними способами Бог говорив до мене, Він стукав до мого серця… І я сказав: «Господи, ось я іду…»
«…Якщо є в житті людей якісь певні нахили, і людина почувається не так, це не означає, що на цьому треба будувати нову партію людей імпульсивних, які можуть уже навіть агресивно поводитися у якомусь середовищі… Треба любити цих людей, треба ставитися до них, як Отець Небесний до них ставиться, але своїми іменами називати ті вчинки (ми називаємо їх, якщо вони перечать Божій волі, гріхами), і запропонувати допомогу…»
«Побажання [слухачам] – шукати. Шукати оцієї відповіді Господа, Його волі, бути людьми, які не впадають у таку стагнацію і постійно вертатися… до першої любові. Вертатися до цих фундаментальних речей, на яких побудована як наша віра, так і наше єство людське загалом… Тепер якраз є той час, коли ми маємо у цих пошуках єднатися… Власне, у єдності Христової Церкви, Тіла Христового ми, звичайно, будемо сильнішими у проповідуванні, у свідченні, а часом і в протистоянні – правильному протистоянні, – і навіть якщо брат поруч десь буде спотикатися, - ми йому допоможемо…»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 30 травня 2019
