Айна Компаніченко | Кому потрібні діти?
Сьогодні суспільству вкрай потрібна небайдужість. Зруйновані сім’ї, залежні батьки, нещасливі діти… Цим людям і цим родинам потрібні любов та надія у Христі, які можна виявити через співчуття і доброту. Провідна фахівчиня із соціальної роботи, християнка Айна Компаніченко розповідає про свою роботу, про допомогу хлопчикам та дівчаткам із кризових сімей, а також про те, у Кого шукати підтримки та мудрості у складних життєвих ситуаціях, Хто може змінити серця дорослих та дітей і подарувати надію на краще життя та майбутнє.
«Ким я себе бачу? Є велике бажання простягнути руку допомоги цим сім’ям. Особливо, тим дітям, які не винні в тому, що в їхньому житті так склалось, що їхні батьки вживають алкоголь, або ведуть аморальний спосіб життя, або розлучаються і це також – стрес і трагедія для дитини… Подобається мені Ісаї 58 розділ, там, де написано: «…Поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому…». От хочеться в Господніх очах бути цим «Замуровником пролому» і допомогти людям також побачити, де цей «пролом» у їхньому житті, або як його «замурувати», тому що вони бачать, але не знають, як це зробити…»
«… Часто самі діти не хочуть бачити навіть тих батьків, бували й такі ситуації. Але надія є, тому що сьогодні є багато і громадських організацій, і церков, які простягують руку допомоги, багато заходів проводять… Найголовніше – показати цей шлях, цей вихід, а, звісно, вже кожна людина приймає сама рішення, ти за неї не можеш прийняти цього рішення. Але всіма силами ти намагаєшся показати, що вихід є, безвихідних ситуацій не буває, треба щось вирішувати. Просто коли люди отак живуть роками, то їм дуже важко побачити, як це все змінити… Наше завдання – показувати вихід і допомагати, і дорослим, і дітям, але насамперед дітям…»
«… Останній вірш Старого Заповіту - «Я прийшов, щоб привернути серця батьків до дітей, а дітей – до батьків»... Наш Господь Ісус Христос прийшов, щоб привернути ці серця [одне до одного]. І часто навіть самі ми, дорослі, не здатні і багато хто не навчені це робити... Дуже важко це робити без Господа. Все-таки Господь допомагає прихилити ці серця. Особливо, коли повністю зруйновані ці основи. Господь допомагає їх збудувати по-новому. Тому я бажаю, що ми всі шукали допомоги у Господа, звертались до Господа, і Він – Той, Хто збудовує те, що було зруйновано до цього»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 08 лютого 2020
