Марія Кохан | Перемога у непримітному пакунку
Сьогодні ми хочемо познайомити вас із жінкою, в якої велике серце. Марія Кохан працює водійкою трамвая. І вона констатує той факт, що пасажири часто - сумні та напружені. Тому Марія, як вона сама висловлюється, «благословляє радістю, спокоєм та любов’ю всіх, кого везе».
Але наша гостя розповідає не тільки про це, але й про те, як Господь допоміг їй стати мамою, про що Марія дуже мріяла і чого дуже чекала. Вона «благословляє радістю, спокоєм та любов’ю» також і дитину, яка була позбавлена батьківського піклування, але сьогодні має чудову маму, котра дуже її любить…
«Я їду і я бачу всіх. Спостерігаю за людьми і що мене бентежить: люди дуже сумні та напружені. І я… благословляю радістю, спокоєм та любов’ю всіх, кого везу»
«Я дуже хотіла мати дітей, бачачи, що кожна везе дитинку. І мені було дуже важко. Хотіла я мати, як кожна жінка, дитинку. Так сталося, що я познайомилася зі своїм чоловіком другим, і я йому це сказала бажання, і він не був проти. І ми поїхали в дитячий будинок аж на Закарпатті. Та дівчинка, яку мені показали, була в дуже важкому стані, вона була у лікарні…»
«… Я мала розмову з одним священиком. Ми були на реколекціях і я говорю: «Що я маю робити? Чи їй [дочці] сказати?». А він каже: «Треба сказати, що вона усиновлена». Я ще приховувала це. І коли я їй сказала… вона потім не розуміла до кінця, що це таке. Але з часом вона зрозуміла… І вона дуже цікавилася, коли ми дивилися про дітей, які всиновлені, і вона вже казала: «Мамо, мені шкода. І я дякую, що ти мене взяла. Я як виросту, я буду їм допомагати»
«… Колись вважалося, що це прокляття, якщо жінка не мала дітей. Але я про це не думала. Я просто хотіла бути мамою і все. І я дякую Богу за неї [дочку], тому що я не уявляю собі навіть зараз, як би я жила без неї…»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 03 жовтня 2020
