Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 
Програма: «Світло підтримки»
Гість: Олександр Вольф, голова Асоціації  паліативної і хоспісної допомоги
Ведуча: Ірина Суботовська

 

  Наш гість вирішив іти таким шляхом, який призначений далеко не для всіх людей – працювати з хоспісами.  Це особливий шлях.  Олександр Вольф, голова Асоціації паліативної і хоспісної допомоги, докладно розповідає про діяльність цієї організації, а також про те, як працюють хоспіси в Україні та за кордоном.

 

«Наша організація є такою парасольковою: вона об'єднує ці хоспіси. Ми проводимо заходи, наприклад, навчальні заходи для хоспісів. Ми взаємодіємо з хоспісами, ми надаємо їм консультації з різних питань, організовуємо збори коштів для хоспісів і т.д.»

 

«Ідеальний хоспіс - це справді такий трішечки дім. У багатьох хоспісах медичні працівники, наприклад, навіть лікарі, не тільки медичні сестри, ну, і, звичайно ж, соціальні працівники і т.ін., не вдягаються в білі халати, щоб зайвий раз не нагадати людям, що вони пацієнти... Тобто, як би акцент робиться на те, що вони [пацієнти] - вдома. Створюється така затишна атмосфера...»

 

«... Звичайно, якщо ми ще говоримо про людей, які працюють у цих установах. За кордоном це трішечки інші люди. Природно, це більш люди такі, я б сказав, віруючі, це більш професійні люди, вони проходять спеціальні курси, навчання з емпатії, зі спілкування з такими важкохворими людьми. Ну, у нас це трішечки має вигляд, як то кажуть, скромніший...»

 

«... Це одна із найбільш ключових компетенцій медичних працівників або взагалі працівників хоспісу, яка полягає в тому, щоб мати таку силу, мати світло, ресурс, яким вони можуть поділитися...»

 

«... Взагалі-то кажучи, слово «хоспіс» перш за все означає не «установа»... Хоспіс - це філософія. Філософія того, що людина є людиною до кінця життя, що вона має всі права, що має бути забезпечено їй гідний відхід із цього життя, так, щоб вона, ідучи, розуміла, що її життя не було марним...»

 

«... Хоспіс повинен надавати допомогу не просто коли людина закінчує своє життя... Наприклад, в Європі хоспіс надає допомогу ще й після того, як людина померла... Ось людини вже не стало, а психологи, або ось спеціальна є така теж професія - «фахівець з горювання», «фахівець із втрати» - вони працюють із сім'єю, вони роблять так, щоб пом'якшити ось це все...»