Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 


Ми маємо розуміти, що людина сама собою не може звільнитися від залежності. Власною силою волі людина може протриматися день, два, три, місяць, але потім – все одно впадає у гріх. Жодна інша людина також не може допомогти людині у цьому питанні. Так, можна телефонувати залежному, молитися за нього, намагатися якимось чином контролювати, але це також не надто дієво, хоча допомога ближніх дуже важлива. Ніщо не може звільнити нас від залежності – ані хвороба, ані ганьба, ані самотність – адже, залежність руйнує усі стосунки з ближніми, ані, навіть, страх смерті не спасе нас.
 
Але, слава Богу за те, що у нас є Господь! Написано: «Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними.» (Ін. 8:36): яким чином це відбувається? – якщо ми вірою приймаємо Ісуса Христа Господом – відбувається неймовірне чудо: Дух Божий вселяється у нас! Це – найбільше, найнезрозуміліше чудо – Бог оживляє нас Своїм Святим Духом! І коли Дух Святий входить у наше серце – тоді вже Бог Духом Святим формує нашу волю, наші бажання. Написано: «… Бог створює в нас i хотiння, i дiяння за Своїм благоволiнням.» (Флп. 2:13). Ми не знаємо, яким саме чином це відбувається, та нам і не потрібно це знати – у це просто треба вірити! Наша задача – бути з Богом. Коли ми забуваємо, залишаємо Його – ми залишаємося наодинці зі своєю гріховною плоттю. Але, коли ми з Богом – ми не можемо грішити.
 
Виникає запитання: як це – бути з Богом? – це просто завжди думати про Нього, читати Євангеліє, молитися, розмовляти з Ним про все – розповідати Богу про ваші переживання, про ваші болі, про сумніви, про радості – про все! І ось коли ми будемо близькими з Богом у своєму серці – тоді вже нам не потрібно буде боротися із гріхами, із залежностями, із сатаною і з цим світом, тому що Ісус переміг цей світ, переміг гріх і сатану. Нам просто потрібно завжди бути із Христом – це єдина зброя проти гріха.
 
Уявімо: за рогом школи підлітки непристойно поводяться – сваряться, б’ються, лихословлять. Якщо раптом там з’явиться директор школи – усі підлітки автоматично припиняють поводитися погано. У присутності директора їм точно не спаде на думку лихословити чи робити щось погане! Дивіться: у цьому прикладі важлива лише присутність директора! А настільки ж більшим є наш Господь! Якщо ми будемо у Його присутності – ми не будемо грішити! Нам не потрібно боротися із жаданням, якщо поруч – Господь! Цих гріховних бажань просто не буде, а навпаки – з’явиться бажання бути хорошим. Але, якщо ви знаходитеся одні – яким би сильним і вольовим ви не були – ваша гріховна плоть зрештою переможе.
 
Тому, якщо людина у присутності директора школи, священика, чи будь-якої іншої поважної людини поводиться пристойно, і не думає в цей час сваритися, битися, вживати наркотики чи алкоголь, – про це варто замислитися. Настільки ж більшим є наш Господь, аніж директор чи священик!
 
Отже, для того, щоб перемогти гріх, – потрібно завжди бути із Богом. Важливо весь час думати про Нього. Написано: «… дивлячись на Начальника i Виконавця вiри Iсуса, Який за­мiсть радости, яка Йому належала, витерпiв хрест, зневаживши посоромлення, i сiв праворуч престолу Божого. Подумайте про Того, Хто перетерпiв таку над Собою наругу вiд грiшникiв, щоб вам не знемогтися i не ослабнути душами вашими.» (Євр. 12:2,3) – тобто, для того, щоб перемогти гріх, – нам потрібно дивитися на Христа, на Його страждання на Хресті. Потрібно увесь час розмірковувати, що Він перетерпів заради нашого спасіння, щоб визволити нас від гріхів. Павло говорив: «… бо я розсудив не знати між вами нiчо­го, крiм Iсуса Христа‚ i то розп’ятого,…» (1 Кор. 2:2) – ось і всі 7 кроків до зцілення від гріха (чи 21 крок до праведності)! Написано також: «О нерозумнi галати! Хто звабив вас не пiдкорятися iс­тинi; вас, перед очима яких зображений був Христос, нiби у вас розп’ятий?» (Гал. 3:1) – ключове слово – перед очима у вас! Ми повинні бачити рани Христа, усвідомлювати Його біль на Хресті, і тоді – ранами Його ми зцілимося. Тоді – ви переможець у Христі Ісусі, тому що Христос у вас – переміг ваш гріх!
 
Тому, потрібно припинити думати про свій гріх і про себе грішного, а потрібно думати про Христа! Павло писав: «Помисли плотськi є смерть, а помисли духовнi — життя i мир,…» (Рим. 8:6). А що таке помисли плотські? – це помисли про самого себе без Бога – ці помисли і призводять до смерті. А помисли духовні – це міркування про Ісуса Христа, Який був розіп’ятий замість нас на Хресті, помер і воскрес для нашого спасіння! Ці помисли – призводять до життя і до миру. Далі написано: «… тому що помисли плотськi є ворожнеча проти Бога; бо законовi Божому не пiдкоряються, та й не можуть.» (Рим. 8:7). А чому плотські помисли – це ворожнеча проти Бога? – та тому, що людина не може коритися Слову Божому самостійно. Сама собою – людина грішна, вона – гріховна плоть, як Павло писав: «… а тому не я вже роблю те, а той грiх, що живе в менi.» (Рим. 7:17). Тому, коли людина розмірковує про саму себе у цьому світі – вона гине, потрапляючи у яму самоосуду, відчаю і безнадії – адже, виходу у собі самому немає. Людина без Бога – це гріховна плоть, яку потрібно увесь час розпинати на хресті. Тому, Ісус сказав нам: «… і хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене.» (Мф. 10:38). Але, узяти свій хрест ми можемо лише тоді, коли співрозіпнемося із Ним. А це можливо лише, якщо увесь час дивитися на Нього, на Його рани і розмірковувати про біль, який Він перетерпів. Поки ми не взяли свій хрест – нашою волею і нашим розумом керує наша гріховна плоть, яка веде до гріха і до смерті.
Тому, далі написано: «Але ви не за плоттю живете, а за духом, якщо тiльки Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духа Христового не має, той i не Його. А коли Христос у вас, то тiло мертве для грiха, але дух живий для праведности.» (Рим. 8:9,10). Тут ключова фраза – Христос в вас! Якщо ви прийняли Христа – Він уже в вас! Думайте про Нього, живіть Ним, моліться Йому, взивайте до Нього, уповайте на Нього і просто – завжди будьте із Ним! Тоді Він всередині вас переможе гріх, який узяв вас у рабство. Самі собою – ми безсильні перед гріховною залежністю, але, якщо Христос – в нас, – тоді ми «… все це переборюємо силою Того, Хто полюбив нас.» (Рим. 8:37).
Кажуть, «колишніх наркоманів не буває» – і це правда. За плоттю – наркоман залишається наркоманом завжди. Проте, він може залишити наркотик, якщо буде із Христом. Ви скажете: але ж віруючі теж падають? Так, це правда, але віруючий може назавжди залишити наркотик, якщо буде завжди із Христом, якщо ніколи не буде відривати свій погляд від Нього. Згадаймо, як Петро ішов по воді: варто йому було лише на секунду відірвати погляд від Христа – і він одразу почав тонути.
 
Тому, ніколи не відривайте погляд від Христа, завжди думайте про Нього і безперестанку моліться Йому. Доки ви із Христом – ви не потонете. Написано: «Кожний, хто перебуває в Ньому, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його i не пізнав Його.» (1 Ін. 3:6). Тобто, якщо ми з Ним – ми не можемо грішити! Гріх стає безсилим у присутності Христа! Той же, хто постійно грішить, – той ще просто не зміг знайти спілкування із Христом у своєму серці, ще не пізнав Його близько, не плакав перед Ним, не взивав, не уповав, не зізнавався Йому, не був щирим з Ісусом. Тому, якщо ми із Христом – Він перемагає будь-який гріх в нас. Самі ми ніколи не зможемо цього зробити. Для того і прийшов Ісус Христос, щоб узяти всі наші гріхи на Хрест, щоб ми були вільними від гріхів. Отже, важливо вірити в Ісуса Христа, і пам’ятати, що «… якщо Син визволить вас, то справді будете вільними.» (Ін. 8:36).
 
 
Автор – Олексій Волченко

* для того, щоб поділитися статтею в будь-якій соціальній мережі з мобільної версії сайту, потрібно натиснути  в кінці статті, обрати із запропонованих варіантів той, який потрібен саме вам, натиснути на його іконку, і підтвердити дію на сторінці свого профілю.