Страждання у житті християнина

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 



Дорогі друзі, коли ми знаходимо на цьому земному шляху Ісуса Христа, переживаємо особисту зустріч з Ним, з нами відбувається найкраще, що може статися в цьому житті : ми стаємо дітьми Божими, викупленими Його смертю і покликаними до вічності Його воскресінням. Так, щастя переповнює груди! Приходить та перша всеціла любов до Бога, в якій ми купаємось і якою освячуємось. Так, мріється про безхмарне християнське життя, про дорогу, всіяну благословіннями,  про успіхи в усіх починаннях і звершеннях, про щастя на кожному кроці... Але згодом ми стикаємося з проблемами і навіть стражданнями на нашому шляху, і це нас часто заводить у ступор: ,,Господи, чому? За що мені це? Я ж віддав тобі все своє життя! Я ж усеціло твій! Чому це прийшло в моє життя?!’’ І в Його Живому Слові одразу ж знаходимо відповідь: ,,Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!’’ (Івана 16:33)
Сам Господь попереджає нас про дорогу страждань на цій землі, але ми не повинні впадати у відчай, бо Він нам сказав, що вже переміг цей світ, який став джерелом терпінь.
Погляньмо ж на життя Ісуса на землі. Його служінню передувало водне хрещення від Івана Хрестителя, під час якого на Нього злинув Святий Дух. Потім цей же Дух повів Його на пустиню, де Він сорок днів перебував у пості й молитві, випробовуваний сатаною. А в пустині було досить нелегко: спрага висушувала Його тіло під час нестерпної спеки, голод дошкуляв і обезсилював, а тут ще й сатанинські спокуси під боком, що обіцяли і ситість, і блага, і славу, і царства земні... І Всі ці спокуси Син Божий пройшов гідно, не піддавшись приманкам диявола, не зрадивши Свого призначення.  І тільки після цього Він розпочав Своє служіння – проповідь Євангелії та роблення чуд, оздоровлення, зцілення, воскресіння померлих... Невже Він отримав спершу силу для цього, перебувши у спокусах та стражданнях?

 А пізніше на Ісуса Христа чекало ще більше випробування: прийняти добровільно мученицьку смерть на хресті - не противитись, не погрожувати, не зрікатись Своєї місії... Якщо б Він у чомусь оступився, то не бачили б ми свого спасіння, не мали б надії на вічність із Богом, але Він, невинний, прийняв на себе всі наші провини й хвороби і поніс їх на хресті, щоб нас зробити дітьми Божими. Він вистояв у стражданнях і смертю Своєю переміг диявола, який мріяв навіки занапастити людські душі у пекельному вогні.    Але для чого Ісусові потрібно було проходити такі випробування? Для чого вимучувати свою плоть і душу такими стражданнями? А відповідь знову знаходимо в Слові: ,,Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання’’(Євреїв 2:10)

Отже, виходить, що Ісус вдосконалився через пережиті страждання і так спричинився до спасіння багатьох. З цього знаходимо паралель і для нас, віруючих: ,,Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити, щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.’’(1 Петра 4:1-2) Ось вона, ціна християнського страждання! І ще про користь терпіння й випробування пише апостол Яків: ,,Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. А терпеливість нехай  має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були і недостачі ні в чому не мали.’’(Якова, 2:10) Що ж скажемо? Що всілякі випробування, терпіння і страждання виходять нам на користь! Саме так, як би нам не хотілося це заперечити. Нікому не є приємним проходити ,,долиною сліз'', але це для християн є великим благословенним очищенням, якщо, звісно, не зрікатися своєї віри і йти вслід за Христом до переможного кінця. ,,Бо вчинено вам за Христа добродійство - не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього.’’(Филип’ян 1:29)

У цьому гріховному світі навіть примирившись із Богом, ми до кінця днів змушені вести війну з дияволом. А він буде завжди хапатися за нашу гріховну природу і спокушати її, мучити нас стражданнями. Та ми не самі! Ми маємо силу у Христі! І якщо Він свого часу перетерпів і переміг диявола, то й нам Він дає силу перемагати! А страждання, якими сатана хоче нас збити із ніг – через кров Христа стають для нас благословіннями, бо зміцнюють наш характер, укріплюють духа і роблять нас витривалими і непохитними. ,,А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, угрунтує.’’(1 Петра 5:10)

Лише пройшовши вогонь очищення стражданнями і терпіннями, ми можемо принести духовні плоди. Як приклад нам – Ісус Христос. Згадаймо Його слова про виноградну лозу й галузки на ній: ,,Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.’’(Івана, 15:1-2)
Саме так, як виноградна лоза максимально обтинається, щоб принесла більше плоду, так і діти Божі дуже часто проходять це болісне обрізання всього зайвого, непотрібного, шкідливого, щоб потім, очистившись, принести плоди духовного зросту. А це те, що ще більше наближає нас до Ісуса та Царства Його. Тому, як написано, ,,Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немовби чужому випадку для вас. Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись.’’(1 Петра 4:12-13)
Насамкінець пропоную вам життєствердну поезію нашого сучасника Віталія Бондарчука про благотворну роль страждань у житті християнина:

Пружина

Чим нижче пружину додолу схиляють,

Під натиском рук до землі наближають,

Тим більшу енергію їй надають.

Стрибок догори – коли кисть заберуть.

 

Якщо у житті сам Господь приземляє,

В обставинах різних характер смиряє,

Подякуй від серця – вже видно скачок,

Бо натиск від Господа – цінний урок.

Хочу зауважити, що не Бог завдає нам страждань. Це неправильно так думати, ніби Господь випробовує нас на міцність, перш ніж ми отримаємо благословіння. Єдиний, кому вигідно нас випробовувати, спокушати і мучити - це диявол. І він це певною мірою робить, наскільки йому це дозволено. Але не більше, ніж допустить Бог! І великий сенс у цих стражданнях полягає в тому, що ми в них здобуваємо міцний християнський характер! Такий характер не виковується в світі, він здобувається лише під час проходження неабияких труднощів, перешкод, випробувань, знущань, - і лише за умови невідступності у вірі і повного уповання на Бога! І тільки тоді ми виходимо на фінішну пряму перемоги, і диявол відступає. А ми, підсилені і зміцнені в Христі, стаємо все більш незламними для виконання Його святої волі на землі'.


Автор статті Наталка Каленюк


Категорія: Блог радіо
Останнє оновлення: 02 листопада 2023