Анна та Сергій Гусачі | «Любити - це дієслово»
Рейтинг користувача: 5 / 5
Жертовність і готовність любити насамперед свого обранця, а не себе - ось що важливо для майбутньої щасливої родини. Про це говорять наші гості - Анна та Сергій Гусачі.
Пасторе Сергію, на вашій сторінці у Фейсбуці я прочитала фразу: «Ти можеш стати ким завгодно. Але потрібен досвід». Досвід нам необхідний у всіх сферах життя, без нього ніяк. А ось якщо взяти сім'ю? Я подивилася ваші фотографії у соцмережі, ви там ще молоді-молоді! Скільки вам було років - 23-25, коли ви одружилися?
Сергій: Ані було 20, мені - 28.
Скажіть, у плані духовної зрілості чи з’являлися вже думки, що є Бог, чи ви вже були в той час духовно зрілими людьми?
Анна: Коли мені було 20, я два роки як прийняла Христа. Це була зовсім не духовна зрілість. Це більше були емоції, ну, як перша любов, однозначно. Були рожеві окуляри, такі великі-великі. І уявлення про сімейне життя було, так би мовити, практично нульове.
А що ви скажете про себе, Сергію?
Сергій: Ну, мої окуляри рожеві розбилися до цього часу. Знаєте, говорили, якщо хоча б сім разів будеш свідком на весіллі, то не одружишся. Я спеціально був сім разів свідком на весіллі у своїх друзів, тому в мене вже був досвід, я вже бачив, як моїх друзів десь «порвало», десь якихось вони труднощів зазнавали. Тому в мене такий заочний досвід був. Я спостерігав за тим, що відбувається з друзями.
Тобто, ми можемо сказати, що це були двоє людей, котрі не мали досвіду виховання дітей, побудови взаємин?
Сергій: Звичайно.
Анна: Щодо мене - точно.
То як же відбувається набуття цього досвіду? Адже ми ж не можемо одружитися і вже мати за плечима якийсь досвід. А якщо ось та модель сім'ї, в якій ти виховувався, для тебе - взагалі не приклад? Що сказати тим, хто молиться про свою майбутню сім'ю?
Анна: Ну, ви сказали, що люди моляться - це вже дуже добре, коли людина усвідомлено підходить до цього. Тобто, вона молиться. Принаймні, людина розуміє, що справді це серйозно.
Сергій: Я гадаю, що дуже важливо, коли молоді люди зустрічаються, перше - не боятися. Ось, одна з наших основних помилок - це коли ми мали якісь надочікування одне від одного. На мій погляд, ця така страшна річ. Друге - це досвід минулого життя, я маю на увазі, життя в своїй родині, коли я говорю: «Ти не схожа на мою маму», а «Ти не схожий на мого тата, в нашій родині було так...». В Анни загинув батько і мама дуже важко працювала. І так вийшло, що вони лягали спати о 9 годині вечора. Мама дуже рано прокидалася, шила, потім йшла працювати в інститут (вона була інженером-конструктором). У мене було все навпаки: ми лягали об 11 годині вечора, у нас був зовсім інший спосіб життя. І коли ми, одружившись, жили в мене, то для Ані це був повний «вибух на макаронній фабриці». Те, що я зараз бачу - що молоді люди бояться, у них є страх: «А мені потрібна квартира, а мені потрібна машина, мені потрібен будинок, мені потрібні гроші». І я часто відповідаю: «Ну, слухайте, ми своїм дітям говоримо, що коли б ми так думали, ми ніколи б не одружилися...».
Анна: «...А ви ніколи б не з'явилися на світ».
Сергій: Тобто, нема чого боятися. У кожному разі, однак ніколи не будеш досконалим. Ніколи не будеш готовим до того, що, ось, «я вже готовий одружитися». «Квартира», «машина» і все інше не змінять ситуації. Тому що все відбувається в серці. Тому перше - це сміливість. Друге - я зазвичай так кажу: «Перша умова - щоб люди одне одного любили». Якщо вони одне одного не люблять, все інше не має значення.
Ну, всі ж люблять.
Сергій: Ні.
А що, це здається, що люблять? Ну, готові ж на все...
Сергій: Ну, ні. Часто люди люблять себе, а не люблять іншого. Ось у чому питання…
А як же тоді розпізнати, що «я себе люблю», чи «справді, її»?
Сергій: Питання жертовності. Ось я зараз чую: «Я готова за нього заміж, але я не готова з ним жити «в курені». Я розмовляв з дівчиною: «А якщо у тебе чоловік буде з Херсона?». «Ні, ти що, з Києва виїхати - це жах!». Ми абсолютно так не думали.
Анна: Ну, я ще що думаю з приводу любові, - як дізнатися, чи любиш ти себе, чи іншу людину. Насправді, любити - це, в принципі, дієслово. І, напевно, це більше залежить від того, чи готовий ти пожертвувати чим-небудь заради людини, яка є з тобою. Чи готовий ти зробити що-небудь для цієї людини. Я думаю, це теж дуже важливо...
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 29 квітня 2019
