Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

 Гість: Юрій Стогнієнко, пастор церкви «Слово віри» (Швеція)
Програма: «Світлі гості»
Ведучий: Владислав Бондарков

 

  Юрій Стогнієнко – старший пастор черкаської церкви «Слово віри» - останні три роки здійснює служіння у Швеції, в місті Стокгольм. У нашій програмі Юрій розповідає про свою працю за кордоном, а також ділиться цінними думками, які можуть підбадьорити і вас на духовному шляху...

  «Сьогодні є дуже багато людей, які вимушено-невимушено, хтось - раніше, хтось - пізніше, опинилися в Європі. Дуже багато людей російськомовних. І багато хто з них не знає Бога. І насправді, велика Божа нива міститься там...»

 

  «...Церква не тільки для того, щоб допомогти людям якось налагодити земне життя. Передусім призначення церкви - це проповідь Євангелія для порятунку самої людини. Ісус сказав: який сенс, якщо людина придбає весь світ, а душу свою втратить? І мова сьогодні йде про наші душі, про порятунок...»

 

  «...Той, у кого є заради чого жити, той, у кого є мета в житті, той, у кого, врешті-решт, є віра, він усі ці думки [негативні] відкидає. Він перемагає, тому що в нього є для чого жити. Й у нього є почуття відповідальності...»

 

  «...Іноді падіння, хоч як це дивно звучить, на добро нам. Тобто, воно допомагає нам позбутися гордині, і все ж потребувати Творця, потребувати Спасителя. Й, хоч як дивно, але інколи це наближає нас до Бога»

 

   «Здебільшого люди, які слухали Ісуса, не розуміли, про що Він говорить. Але вони йшли на проповідь. Вони щось переживали... Іноді питання не в інформації. А саме людина щось переживає, коли Бог її торкається. І якщо я це пережив, я можу це якось передати. Наприклад, люди зібралися для молитви. Одна людина молиться - і це нас надихає. Інша каже ті ж самі слова - порожнеча. Тобто, сьогодні багато людей заперечують переживання. А переживання - не менш важливі, ніж інформація. Тобто, баланс має бути. Але просто інформація без переживань - це пусте. Й одні переживання без слова - це може завести дуже далеко. Це має бути разом...»

 

  «Уявіть: вам потрібно звести будинок. У вас немає грошей. У вас немає бригади. У вас немає нічого. І ви їдете в іншу країну і ви ще не знаєте мови. Й ось спорудіть там будинок. Легко це зробити? Набагато легше це зробити в Україні мені було б. Але якщо цей намір, скажімо так, влаштовує Бог, то він здійсниться всупереч усьому, а не завдяки. І я звик до того, що мені потрібен виклик якийсь. Тобто, мені потрібно щось долати, тоді я розвиваюся...»