Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Гостя: Оксана Марченко, представниця служіння в будинках літніх людей
Програма: "Світло підтримки"
Ведучий: Ернест Швед



  Сьогодні у нашій програмі "Світло підтримки" ми спілкуємося про волонтерство, яке має стосунок до поважного віку. Служіння у будинках літніх людей - надзвичайно актуальне та важливе, адже бабусі та дідусі, які там мешкають - самотні і дуже потребують уваги та підтримки, потребують лагідного слова. Про таку добру справу, як волонтерство для літніх людей і розповідає наша гостя Оксана Марченко.

   "Дітьми займаються всі, в тому чи іншому сенсі. Літніми людьми не займається майже ніхто. Але рано чи пізно ми всі старіємо. І чомусь люди бояться про це думати. Всі думають, що "ми будемо вічно молоді", але, на жаль, це не так. І є особлива така верства населення, як люди, котрі не просто літні, а люди, які живуть у будинках престарілих. Це люди, у котрих немає рідних, немає кому за ними доглядати, і в них життя трошки інше..."

   "...І для мене особисто важливо приносити радість [літнім людям]. Тому що у нас зазвичай як? Дітям - свято, а старим - "ну, от вам пакет гречки і будьте щасливі". А їм же теж хочеться свята..."

   "...Дуже важко з ними [літніми людьми] говорити про рідних, тому що це дуже болюча тема. І через те зазвичай ми говоримо про все, крім родичів, тому що відразу починають плакати. Ми говоримо про молодість, про село, про річку, про ліс, де були, що робили, що цікавого було. Тоді вони усміхаються, тоді вони розказують дуже багато всього цікавого, що в них було в житті..."
 
   "...Вони не просять нічого великого. Вони просять: "Приїжджайте, поспіваємо", "Приїжджайте, поговоріть зі мною", "Привезіть мені щось маленьке"..."
  
   "Я знаю, що коли ми приїжджаємо в будинки престарілих, нас чекають. І нам радіють... Це наче... невеликі якісь речі, але я знаю, що для них вони великі. Вони знають, що хтось саме до них приїде. І хтось саме з ними буде розмовляти. І для них це важливо. А нам це не складно..."

   "...Нам треба переглянути, взагалі, до чого ми йдемо. І подивитися на себе. Ми ж розуміємо, що ми не будемо молодими. І ми будемо такими ж самими людьми. І де ми будемо? І як ми будемо почуватися? І просто на три секунди постав себе на місце тієї людини. І як би ти хотів, що б з тобою відбувалося в тому житті? І просто подивися, що "я можу зробити вже зараз для тих людей, щоби їм було краще..."