Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Рубрика: «Тема дня»
Гість: Володимир Картаєв, магістр богослов’я
Ведучий: Владислав Бондарков

 

  Разом із магістром богослов’я Володимиром Картаєвим ми розглядаємо відому біблійну притчу про таланти (Матв. 25:14-30). Ця історія нагадує нам про старанність у служінні на Господній ниві, відповідальність у духовній праці і нашу готовність підпорядковувати себе Божим вказівкам. А ще ця притча – про нашу щирість у слідуванні за нашим Учителем Ісусом Христом.

 

«Благодать Божа завжди зобов'язує. Якщо я кажу Христові, що я «приймаю Твоє спасіння, я стаю Твоїм учнем, я підкорюю своє життя Твоєму пануванню, Ти - мій Цар», це передбачає, що я буду виконувати Його вимоги, Його вказівки...»

 

«Якраз ця притча - про відповідальність слідування за Христом, про продуктивність у Царстві Божому і, відповідно, про ставлення серця у слідуванні за Христом...»

 

«Ніде в притчі не підтверджується цей опис пана [жорстокого]. Навпаки, те, як пан повівся щодо попередніх рабів, що він їх нагородив, що він їм каже: «Увійдіть в радість пана мого», - заперечує такий опис пана. І, по суті, коли Пан, Ісус, відповідає третьому рабові, Він каже: «Ну, ось, Я буду судити тебе твоїми ж власними словами...»

 

«Я б тут, узагалі, поставив під сумнів його [невірного раба] статус як справжнього учня Ісуса Христа, справжнього раба Ісуса Христа. Тому що людина, яка справді слідує за Христом, слідує за Христом від серця. Тобто, важливо, що в твоєму серці. І, звичайно ж, якщо в твоєму серці любов до твого Пана, повага до твого Пана, страх Божий перед Господом, то, звичайно ж, ти будеш слухатися Його, ти будеш слідувати за Ним»

 

«Лукава людина не слухатиметься Бога. Людина, яка хоче слідувати за Христом, можливо, недосконало, але буде намагатися примножувати Царство Боже тут на землі, до пришестя Ісуса Христа»

 

«... Вектор цей - слухняності, поваги - повинен бути. Якщо його немає, то, звичайно ж, ці стосунки якісь дисфункціональні, поламані й т. ін. Точно так само й у взаєминах з Богом...»