• Сімейна консультація

Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

 

• Сьогодні наш радіоміст ми вибудовуємо до подружжя Беженарів. На зв’язку із нами - Сергій та Наталя! Ми вас вітаємо! Скільки років проминуло від моменту спалаху першої іскри між вами, коли ви вже усвідомили, що ви не просто брат і сестра у Христі, коли вже прийшло розуміння, що ви – найближчі люди?

 

• Ну, насправді це дві різні дати, тому що у Наталі це почалось набагато раніше, ніж у мене. Ти розкажи спочатку.

 

• До весілля це років два, навіть два з половиною. Але це була не іскра, це було одкровення, яке потихеньку почало наростати. У мене своєрідні стосунки з Богом і коли я вже чітко зрозуміла, то минуло два роки з моменту одкровення, коли я вже усвідомлювала, що це мій чоловік. Я мовчала, нічого не говорила до весілля, минуло два роки.

 

• Але знайомі ви значно довше, десь років 7-8?

 

• До весілля ми були років десь 5-7 знайомі.

 

• Сергію, Наталя сказала про два роки. А у вашому випадку не так? У вас різні дистанції були?

 

• У мене набагато пізніше прийшло це розуміння і в мене навіть точна дата є - 31 грудня 2013 року, перед самим Новим роком. Це перша іскра, яка в мене запалилась стосовно Наталі як майбутньої дружини. Тому що досі ми були просто брат і сестра в помісній церкві. Ми просто спілкувались по-дружньому, але я й не знав, що в неї вже понад рік відбувається процес цього наростаючого вогню чи одкровення. Й ось стикування відбулось наступного, 2014 року, 14 лютого, коли я вже зробив пропозицію і коли я був уже впевнений у своєму виборі, у своєму кроці. І саме тоді відбулось уже з'єднання наших двох іскор...

 

• Я хочу запитати: у вас були взаємини з іншими хлопцями та дівчатами до знайомства одне з одним? Якщо були, то в якій формі і чим ці стосунки завершувались?

 

• Ну, звичайно, були. Ми ж молоді люди і відповідно ми ж у соціумі. Чи то в церкві, чи в робочій атмосфері, чи під час навчання в коледжі, в інституті  - завжди були взаємини. Але якщо взяти частину життя, котру ми почали будувати в Господі, то я навернувся свідомо до Бога, коли вирішив йому служити. Це було в 2003 році, коли вже було свідоме рішення, і, по суті, я дуже змінив коло спілкування. І це були віруючі брати, сестри, це була молодь. І звичайно були стосунки, було спілкування і були симпатії взаємні чи односторонні. Це неминуче.

 

• А заручини з якоюсь дівчиною були?

 

• Ні, не було заручин ніяких, дякувати Богові. Але були наміри декілька разів і могло прийти до цього. Були наміри, була пропозиція і була взаємна симпатія, але на якомусь етапі взаємини були розірвані.

 

• Я хочу ще уточнити: оці стосунки, симпатії були у той час, коли ви з Богом вирішували, скажімо так, питання свого сімейного життя? Це вже з Господом були оці взаємини з дівчатами?

 

• Так, звичайно. Я кажу про цей період, тому що природно у всіх є бажання створити сім’ю один раз на все життя, щоб це було від Бога. Тому що коли ти увірував, вже є тільки від Господа бажання отримати, навіть не те що отримати, - зустріти людину від Бога. І цей пошук почався разом із Господом саме в молитві. І завдяки моїм першим наставникам, котрі мене навчили після покаяння: щоб зустріти дружину від Бога, молись. Про це і вони молились, і навчали: молись, щоб ти отримав чітку відповідь. І завдяки цьому мене Бог уберіг,  я оминув багато стосунків, які не були б у результаті  щасливими. Хоча нині вже дивлюсь з висоти минулих років.

 

• Чому ви вирішували, що інші дівчата -  не ваші, який дзвіночок усередині спрацьовував?

 

• У нашій церкві є така школа дошлюбних стосунків, і в ній ставлять 120 запитань. Перед заручинами нам потрібно написати відповіді на ці питання і скласти своєрідний іспит пастиреві, чи готові ми до цих взаємин. І ключове запитання із цих 120 звучить так: пастор згоден, батьки згодні, ви згодні, у вас є любов, усе сходиться, але якщо Бог скаже «ні», як ви вчините? І ось це ключове питання керувало мною весь час. Були ці стосунки серед молоді, де можуть з’являтись симпатії та закоханість. Але  на фоні закоханості, яка виникала, завжди була установка правильна: я запитував у Бога. І були навіть такі взаємини, що я міг закохатись у дівчину, перебувати в стані закоханості навіть рік-два. При цьому я жодних спроб не робив, щоб стосунки стали  більш близькі та серйозні. Чому – тому що я не отримував відповіді від Бога, і для мене це завжди було відповіддю: йти далі чи не йти. Якщо Господь мовчав, то я далі не йшов, або Бог відповідав конкретно: не йди, це не твоя людина, і я також припиняв ці стосунки. Тобто, навіть мовчання було для мене відповіддю «ні»…   
  
  

 

• Попередня
• Наступна