Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

Як відчути присутність Духа всередині себе?

 

Після народження згори і хрещення Духом Святим ми, як правило, відчуваємо присутність Бога. Спочатку це важко пояснити, тому що це якісь нові відчуття, які надихають та радують. Проте, часто буває так, що з часом це відчуття поступово зникає. Вже не так відчувається духовний підйом, вже менше ми переживаємо радість, яку неможливо пояснити, радість, яку ми відчували після народження згори. Як зрозуміти, що саме стає причиною згасання Духа? І, найголовніше, – як знову відчути присутність Духа всередині себе? Що нам про це говорить Святе Писання?

 

Після того, як ми увірували і народилися згори, прийняли Духа Святого, наша плоть не померла, тому що народження по Духу не відміняє народження по плоті: «Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.» (Ін. 3:6). Після народження згори всередині людини, у її серці починається велика боротьба: «… бо плоть бажає противного духовi, а дух – противного плотi: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хо­тiли б.» (Гал 5:17).

Як правило, якщо ми не боремося всередині самого себе і не перемагаємо, – це значить, що перемагає плоть, і ми починаємо Духовно згасати. Це не значить, що ми можемо втратити Духа. Ні, начаток Духа залишається, тому що: «… дари i покликання Божi непорушнi.» (Рим. 11:29).

Отже, ми втрачаємо Божу присутність, першу любов тому, що перемагає плоть і відбувається сильне згасання Духа. Але, Дух завжди залишається. І саме на цей залишок Духа ми й повинні опиратися: «…духом живiть, i ви не будете чинити похотi плотської,…» (Гал. 5:16).

Як саме це робити? – ми просто повинні запитувати: «… Господи, що пове­лиш менi робити?» (Діян. 9:6). І Господь відповідає: щоб ми від чогось визволилися, за когось помолилися, комусь допомогли, щоб щось віддали, когось пробачили.  Але, в цей момент ми можемо не захотіти зробити те, що говорить нам Бог, приглушаючи Духа Святого. У такому випадку ми чинимо по плоті. Так може повторюватися декілька разів, і з кожним разом ми діємо сміливіше по плоті, для нас стає звичним непрощення, образи, заздрість і т.п. Про це написано: «…  а дiлами вiдрiка­ються,…» (Тит 1:16). Дух Божий не може зникнути, тому що обітниця Божа не змінюється! Але, ми втрачаємо Божу присутність, спілкування і відносини з Ним. Ми, як і раніше, називаємо себе віруючими, але в нас уже немає надії на те, що ми ще колись почуємо Бога, що ми будемо ходити і радіти в Ньому: «Бо Царство Боже — не їжа i пит­во, але праведнiсть, i мир, i ра­дiсть у Святому Духовi.» (Рим. 14:17).

Для нас стає незрозумілим, як можна радіти в скорботах? – «З великою радiстю приймайте, браття мої, коли підпадаєте рiз­ним спокусам,…» (Як. 1:2). Відступлення відбувається поступово, і гріх поступово наповнює душу. Написано: ««Заспокойтеся і пізнайте, що Я — Бог, піднесуся між народами і прославлюся на землі».» (Пс. 45:11). Потрібно зупинитися, і згадати: як Господь вас зцілив, як Він звершив ваше спасіння. «Отже, згадай, звідки ти впав, і покайся, і твори попередні діла; а якщо не так, скоро прийду до тебе і зрушу світиль­ник твій з місця його, якщо не по­каєшся.» (Откр2:5).

Помисліть, що Ісус зробив на хресті заради вашого спасіння: «Подумайте про Того, Хто перетерпiв таку над Со­бою наругу вiд грiшникiв, щоб вам не знемогтися i не ослабнути душами вашими.» (Євр. 12:3). Тобто, для того, щоб вийти зі стану депресії, або з духовного згасання, необхідно звернутися до Ісуса. Це значить, що потрібно зуміти побачити Його пробиті руки, терновий вінець на голові, подивитися фільм «Страсті Христові», не відволікаючись ні на що стороннє. Потрібно відчути Його рани, Його біль! Тоді рани Його зцілять вас від зневіри, від депресії. Думайте про Нього, причащайтесь до Нього! Роздумуйте про Тіло Господнє, Яке ламається за вас!

 

• Попередня
• Наступна