Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 


У Біблії говориться про мудрість, яку дає нам Господь. У одному з віршів написано: «Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости, нехай просить у Бога, Який дає всiм просто й без докорiв, – i дасться йому.» (Як. 1:5). Як можна зрозуміти, про яку мудрість йдеться, і чому Бог дає нам мудрість без докору?
 
Декількома віршами вище написано, для чого саме нам потрібна мудрість: «З великою радiстю приймайте, браття мої, коли підпадаєте рiз­ним спокусам, знаючи, що випробування вашої вiри дає тер­пiння; терпiння ж повинно мати досконалу дiю, щоб ви були дос­коналi в усiй повнотi без усякого недолiку.» (Як. 1:2-4).
Про яку мудрість йдеться? Мудрість визначається віршем – «… знаючи, що випробування вашої вiри дає тер­пiння;» (Як. 1:3), а саме словом «знаючи». Тобто, коли ми потрапляємо у якісь негаразди, – ми повинні мати мудрість для того, щоб знати, що все це відбувається для того, щоб ми навчилися терпінню, котре приведе нас до  досконалості, у якій ми зустрічаємося із Господом. Саме у цих випробуваннях ми очищаємося від своєї гріховної плоті, від самих себе, і стаємо ближчими до Бога. Тому, ми повинні відчувати радість зустрічі з Господом, але, звичайно, це відчуття радості виникає не в нашій плоті, а у Святому Дусі, Якого ми отримали через віру у Христа.
 
Стосовно того, чому «Бог дає всiм просто й без докорiв» – насправді, людина влаштована так, що коли у неї все добре, – вона забуває Бога. Можливо, людина якось і молиться, ходить до церкви, але, вже формально, без серця, по-релігійному. Написано: «Коли ж введе тебе Господь, Бог твій, у ту землю, яку Він клявся батькам твоїм, Аврааму, Ісааку і Якову, дати тобі з великими і добрими містами, яких ти не будував, і з домами, наповненими всяким добром, яких ти не наповнював, і з колодязями, висіченими з каменю, яких ти не висікав, з виноградниками і маслинами, яких ти не садив, і будеш їсти і насичуватися, тоді бережися, щоб [не спокусилося серце твоє і] не забув ти Господа, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства.» (Втор. 6:10-12). Тобто, виходить так, що якщо проблем немає, – ми забуваємо Бога, і тільки перебуваючи в проблемі, – ми звертаємося до Нього. Ми не просто звертаємося, а й дуже щиро взиваємо до Бога, щоб Він визволив нас від проблем.
 
Але, також необхідно розуміти, звідки в нас з’являються проблеми. Найбільша проблема для нас – це ми самі, наші гріхи, наша гріховна плоть: «У спокусi нi­хто не кажи: «Бог мене спокушає»; бо Бог не спокушається злом i Сам не спокушає нiкого, але кожен спокушається, захоплюючись i зваблюючись власною похiттю;» (Як. 1:13,14). Виходить так, що тільки-но ми потрапляємо у проблему, – ми просимо у Бога вирішити цю проблему? А насправді ж, ми самі винні, що потрапили у цю проблему, адже, ми спокусилися власною похіттю. Ми самі є творцями тих проблем, того зла, яке з нами відбувається. При всьому тому – Бог нам не докоряє за те, що ми потрапили в біду через те, що залишили Господа, що жили у гріхах, за своєю похіттю плоті. Він, навпаки, хоче визволити нас від тієї проблеми! Але, для того, щоб визволити нас від проблем, – для початку нас потрібно визволити від джерела тих проблем – від нашої гріховності. Господь прийшов на землю в плоті, щоб визволити нас від гріхів – «Вiн грiхи нашi Сам вознiс тiлом Своїм на дерево, щоб ми, звiльнившись вiд грiхiв, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.» (1 Пет. 2:24). Ісус Христос прийшов не докоряти нам, не судити нас за наші гріхи, а спасти нас від наших гріхів: «… бо Я прийшов не судити світ, але спасти світ.» (Ін. 12:47).
Тому, у яких би гріхах ви не були, – не тікайте від Бога, як це зробив Адам у Раю, а навпаки: біжіть до Бога, і не просто біжіть назустріч Йому, а радійте, що Бог ніколи не відштовхне вас від Себе, а завжди прийме вас з любов’ю. і якщо ми будемо щирими з Богом, якщо ми висповідаємо Йому усі свої гріхи – Бог обов’язково простить нам всі гріхи, і очистить нас від усякої неправди: «Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним i праведним, простить нам гріхи наші i очистить нас від усякої неправди.» (1 Ін. 1:9).
 
У будь-якій ситуації, у яких би гріхах ви не були, і, відповідно, у яких би проблемах від цих гріхів ви не знаходилися, – потрібно йти назустріч до Бога! Він не буде вам докоряти, Він прийшов спасти вас. Усі проблеми, які нас оточують, – хвороби, розбрат, потреби, гіркота, несправедливість, ще щось, – все це є результатом нашої гріховності. Але, якщо через ці випробування ми заволаємо до Бога, – Бог визволить нас від усіх проблем. У найтяжчих ситуаціях потрібно уповати тільки на Бога, а не на себе чи на світ! Не варто думати, що вам хтось допоможе. Потрібно надіятися тільки на Нього, і тоді Він виведе нас на світло, вирішить усі наші проблеми. Потрібно лише одне: уповати на Нього і довірити Йому все своє життя – «Надійся на Бога, твори добро, живи за правдою на землі і будеш ситий з багатства її. Утішайся Господом, і Він дасть тобі бажання серця твого. Відкрий Господу путь твою і надійся на Нього, Він допоможе. Він виявить правоту твою, як світло, і правду твою, як полудень.» (Пс. 36:3-6).
 
 
Автор – Олексій Волченко