Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Гостя: Ірина Матвієнко
Програма: «Світлі посиденьки»
Ведуча: Надія Кондратюк

 

  Зупинки в нашому житті бувають різними. Буває так, що нас зупиняють інші люди. Буває, ми самі робимо зупинку. А інколи нас зупиняє Сам Господь, кажучи: «Слухай, зупинись, і згадай, що Я – Бог». Ця зупинка нам украй потрібна для того, щоб… продовжувати рух далі. Про це Надія Кондратюк розмовляє зі своєю гостею Іриною Матвієнко.

 «... Дуже часто нам здається, що ми - в єдиному екземплярі, ми проходимо [труднощі] й нам так важко, і ми забуваємо про те, що є поруч люди, які вже пройшли, або які, ще так само, як і ти, проходять те ж саме. І ми можемо допомогти один одному, тим, що ми поділимося своїми думками. Ми можемо якось спрямувати один одного, просто тим, що ми поділилися»

 

 «Для мене було важливо навчитися правильно розставляти пріоритети. Спочатку - я і Бог, мої стосунки [з Ним]. Потім - я і чоловік. Я намагалася бути йому помічницею. Допомагати в тому, що він робить. Допомагати йому відбутися професійно... Ось цю позицію помічника - «мама поспішає на допомогу» - діти чітко засвоїли ... »

 

 «... Ми в цю метушню, в наш побут настільки занурюємося, з головою, що ми забуваємо і себе, забуваємо і сім'ю, й це просто все на автоматі. Ми вже не відчуваємо нічого. Тому потрібно вчасно робити ці зупинки. Десь потрібно нагадувати собі: чи правильно я йду?.. Треба якось час від часу звіряти орієнтири. Й ось це якраз для... того, щоб зупинитися і побачити: повз нас стільки всього проходить...»

  «... Я вірю, що у кожної людини є особливе послання, яким вона повинна ділитися з іншими. Не носити в собі, а ось цей скарб вона повинна віддавати. І тут дуже важливо дійти до тієї межі, коли... «я вже не можу не писати», тоді сідай - і пиши»

 

 «... Я дуже прошу в Бога, щоб Він навчив мене дивитися на людей Його очима. Ось що Він бачить в цій людині? Він же її за щось любить. І нехай вона така бридка-бридка, ця людина, і вчинки її такі жахливі, але Бог же її теж любить. Як і мене любить. За що? І я дуже хочу це побачити.... Образ Бога в людях, які нас оточують - це важливо, тому що це свідчить про любов до інших, про прийняття, емпатію, й у нас цього мало, на жаль...»