Наталія Сорокіна | Померти двічі, щоб жити далі
Господь двічі рятував життя Наталії Сорокіної, нашої світлої гості, щоб виявити Свою могутність і щоб жінка навернулася до Нього. Шлях звільнення від наркотиків був довгий і важкий…
…Але сьогодні Наталія служить Богові, допомагаючи людям, які живуть на вулиці, і розповідаючи їм про Того, Хто її врятував, звільнив та зцілив...
«... Я зараз говорю для тих людей, які, може, чують, і женуться за грошима, кар'єрою, знайте: це як покласти дитину на жертовник. Вони [батьки] перестали спілкуватися зі мною, весь час говорили: «Тихіше-тихіше, тато працює, ти ж хочеш нові черевички чи ще щось»... Так, я хотіла, і я тікала на вулицю, там гуляла з дорослими вже, вони швиденько навчили мене і курити, і вже пиво приносили... Я починала робити все на зло і так-от моє життя шкереберть пішло...»
«... І там, у лікарні я попросила своїх друзів по нещастю, вони привезли мені цього наркотику багато, і я там, у ванній кімнаті зачинилася, це все взяла в себе влила, і думаю: «Будуть мене ховати... Будуть зараз ці двері вибивати в лікарні»... Коли я розплющила очі, у мене в роті, в носі були трубки, поруч працював апарат штучного дихання, ... і стоїть санітар, у нього така маска і такі задоволені очі... і мені такий: «З Днем народження!». Я так перелякалася, не можу йому вимовити: «Який день?», А він каже: «7 червня!». Я йому ледве сказала: «У мене у вересні». Він каже: «Ти не розумієш, ти шість днів була в комовій ситуації, тобі сьогодні ввечері повинні були відімкнути цей апарат штучного дихання...»
«У мене не було кому мене наставити, у мене не було тих, хто розповіли б мені про Христа, тому я зараз свідчу всім, всім кажу: люди, почуйте моє свідчення, почуйте! Тільки в Бозі сила, ніякі гроші, ніякі лікарі - нічого не може допомогти нам. Тим людям, які в нарко-, алкозалежності: тільки Господь - наш порятунок, тільки Один Христос. Це я вам кажу як пережите...»
«... Я потім одного разу, також через ці наркотики, потрапила під руки маніяка... І він мене бив, поки я кректала. Коли я перестала кректати, він замотав мене в якесь покривало і вивіз мене в посадку, і закопав мене, і закидав листям. І просто, знову ж таки, чудо Боже - якийсь бездомний чоловік... мене розгріб і каже: «Доцю, ти жива?». Я кажу: «Жива»... Мене знову повезли в реанімацію, знову Господь це все зробив, зберіг мені життя...»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 07 жовтня 2020
