Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Програма: «Світлі гості»
Гість: Анатолій Якобчук, засновник і шеф-редактор газети «Слово про Слово»
Ведуча: Олеся Василенко

 

   «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово». Чи має стосунок цей відомий текст із Біблії до назви Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово»? Про це та ще про багато інших цікавих моментів ви дізнаєтеся з нашого інтерв’ю із засновником та шеф-редактором видання Анатолієм Якобчуком. Наш світлий гість докладно розповість про своє служіння, а також поділиться, хто був для нього прикладом у житті та надихнув обрати шлях вірності Богові.

 

«Наша головна мета – доносити інформацію про Бога нашому українському суспільству»

 
«І от у 2012 році, в листопаді вийшов перший випуск «Слово про Слово». Це була перша моя робота у верстанні.  І [ми] взяли ті матеріали, які були зібрані у Сполучених Штатах і таким чином вийшов перший номер. А за ним вийшов другий, третій, четвертий і вже сьогодні ми маємо 80 номерів цієї газети…»

 

«Крім того, що вона [газета] поширилася спочатку тут, у сусідньому районі, то в мене виникла ідея: якщо я вже докладаю таких зусиль, чому ця газета має поширюватися тільки там? Чому вона не може розповсюджуватися і в інших областях? Чому вона не може поширюватися в моєму місті? Ми почали збільшувати тираж. Здешевлюється вартість газети і таким чином налагодили співпрацю з різними церквами, які брали нашу газету розповсюджувати…»

 

«… Вона [газета] орієнтована на не воцерковлених людей. На людей, які не знайомі з Писанням. На людей, які, можливо, навіть не зовсім цікавляться цими темами. Але ми вбачаємо саме друковане видання як оцей такий місток, аби сформулювати запитання, які має собі поставити людина, прочитавши ті матеріали, які ми там розміщуємо. Тобто, це [служіння] більш такого благовісницького напрямку»

 

«… От коли є оцей правильний контакт, то далі щось відбувається. Мій товариш із міста, звідки я родом, із міста Дубна, роздавав наше видання в себе на роботі і потім ставив людям незручні запитання: «Ви прочитали статтю? Про що там написано?». І люди почали ставити запитання. І оці розмови після прочитання газети перетворювалися на цікаві дебати…»

«Так само я дивився на своїх батьків і саме от їхнє життя і особливо життя моєї бабусі, яка практично десь за рік до того, як я прийняв рішення присвятити своє життя Богу, захворіла на рак і я бачив, яким чином вона сприймала цю всю ситуацію, яким чином вона переносила. …Я не чув жодного разу, щоб вона нарікала. Коли в неї запитували: «Як у вас справи?», вона завжди була радісна і щаслива»

 
«Кожен із нас є лідером десь на своєму місті і несе відповідальність за якусь сферу.    І от саме оця свобода дала   нам поштовх до вибору. Тобто, наші батьки показали, як, а перед нами стояв вибір і ми розуміли, що він – найкращий…»