Михайло Паночко | «Вдячність Богові – це вищий рівень культури»
Рейтинг користувача: 5 / 5
15 вересня на головній вулиці Києва відбуватиметься масштабне свято – «День подяки - 2019». Для кого вдячність важливіша? Кому вона більше потрібна – Богові, чи, можливо, нам?
Про це говоримо з відомим служителем Михайлом Степановичем Паночком.
«Той, Хто нас створив, очікує від нас, щоб ми оцінили Його добродійства. Оцінили, що Він дав нам очі. Дав нам розум. Дав нам серце. Дав нам життя. Оцінили Гончаря, Який зліпив прекрасну посудинку, яка називається «людина». І не подякувати за Його творчі руки, за Його повне любові батьківське серце – це свідчить, що ми в неправильних стосунках з Богом. І в неправильних стосунках з самим собою…»
«…Найперше, якщо говорити за рангом – Бог достойний подяки. І вдячність має зворотну сторону - вона облагороджує нас»
«…Зустрівшись з Богом, наше серце міняється. Без зустрічі з Богом неможливо змінити наш курс, наше мислення і наше серце, від якого витікають оці речі, про які сьогодні ми з вами говоримо. Людина, оживлена Богом, вона глибоко усвідомлює, наскільки добрий, наскільки повний любові наш Творець… Достойний Він постійної подяки - не як обов’язку, а як глибокого усвідомлення «якби не Він, ми не мали б чим дихати», «якби не Він, ми б не жили на землі», «якби не Він, нас би сонце не гріло»… Все від Нього, через Нього…»
«…Але вищий рівень, коли наша подяка іде з глибини душі за все, за все. [Це] глибоко внутрішньо усвідомлена вдячність Тому, Хто нас створив і полюбив. І та вдячність потрібна як вияв людської культури. А вдячність Богові – це вищий пілотаж, це вищий рівень культури, який має під собою підґрунтя «духовна вдячність»
«…Я маю приклад у Біблії, коли було дуже добре праведному чоловікові Йову, він був удячним Богові, він переживав за сім’ю. Матеріальні речі його не принижували і не в’язали. Матеріальні речі не робили його бездушним… Він був вдячним чоловіком навіть тоді, коли все було, здавалось би, зійшло зі стола достатку, і він сказав: «Бог дав – Бог узяв. Нехай буде Ім’я Боже благословенне». Його тримала віра…»
«…У Бога є висока мета – щоб ми навчилися дякувати Йому за всіх обставин. Бо найбільша цінність - це не те, що на столі, а те, що ми маємо від Бога у серці»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 11 вересня 2019
