Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Гостя: Марина Грибанова, президент ГО «Нарконон», викладач, психолог
Програма: «Світло підтримки»
Ведуча: Ірина Суботовська

 

  Звільнитися від наркотичної залежності – вкрай важко. Часто-густо це – довготривалий процес, який потребує величезних зусиль. Набагато краще попередити цю залежність. Розповісти підліткові про її небезпеки. Переконати дотримуватися здорового способу життя. Як це зробити правильно? На цю тему говорить Марина Грибанова, викладач, психолог, президент ГО «Нарконон».

  «... Попит є у конкретних людей, які безпосередньо або зіткнулися з проблемою, або з якихось причин розуміють проблему... Але скільки відсотків конкретних людей, які розуміють, у суспільстві?»

 

  «... Люди абсолютно впевнені: якщо кожен день говорити  «не можна», то, ймовірно, ця глибока думка дійде до чийогось розуму. Або якщо «бити по руках», то, ймовірно, від того, що будуть руки, як у собачки Павлова лапки, боліти, то, напевно, не чіпатиме. Ну, тут як би люди плутають, що діти - не собаки, і надресирувати тварину - можна, а людину треба дуже багато придушувати, для того, щоб вона якось не те що змінила свою точку зору, а здалася... Тому на страху жодну ідею «продати» неможливо...»

 

«Більшість людей, хоч трохи, але замислювалася: «А чому мені так погано? І як зробити краще?». Ось із цієї ідеї і починається вживання наркотиків... Причина вживання - це не тому, що «я щасливий, і хочу бути ще щасливішим». Це завжди якась проблема невирішена. Тому якщо показати дітям, що рішення і здатність вирішувати проблеми не залежить від того, яке прізвище у Президента, і який директор школи, а винятково від них, як вони будуть будувати своє життя, ... дітям це стає зрозумілим»

 

  «... Коли я читала такі повісті, як «Педагогічна поема» Макаренка, або дивилася фільми на тему, як якийсь учитель з'являється, коли я дивилася, що може бути така людина, котра попалася - і в цієї людини змінилася доля, ну, це найбільше, що могло бути. Жоден президент країни... не робить стільки, скільки може зробити людина, котра до чийогось серця достукалася і в цієї людини змінилася доля, отже, змінилася доля далі у її дітей, і в дітей її дітей, і якщо це - не одна людина, а їх багато, то ти змінюєш суспільство...»