Андрій Бородатий | Головне питання життя
Із пастором львівської церкви Явлення Христа Андрієм Бородатим говоримо про те, чи можуть літні люди звикнути до нових технологій та користуватися ними, а також про потенціал, який у кожну людину закладає Господь, та про той вибір, який робить кожен у своєму житті – йти Божою дорогою чи дорогою цього світу…
«Люди літнього віку є різні. І я завжди надихаюся людьми літнього віку, які не зупиняються. Що маю на увазі? Не зупиняються у розвитку. Мені так подобається, я радію, коли дивлюся на людей, яким під 70-80, а внуки їм подарували телефон і вони реєструються у Фейсбуці… Скажу так: ті, хто хочуть розвиватися, вони безумовно вже навчилися і у Вайбері трансляції [робити], і вже розуміють, що таке чати, вони вже спілкуються у Фейсбуці, тобто, адаптуються…»
«Якщо ми говоримо взагалі про світ як творіння, а не наслідок якогось незрозумілого вибуху й усвідомлюємо, що Бог є наш Творець, то безумовно, аналізуючи це питання, ми мусимо звернути насамперед увагу на характер Самого Творця. А Біблія нам говорить, що Він – Той, Хто любить, Той, Хто справедливий і в Кого немає таких любимчиків – Він усіх любить, як батько своїх дітей. Це означає, що кожна людина приходить у цей світ із тим потенціалом Божим, яким Бог її наділяє. Просто в нас різні потенціали згідно з тими покликаннями і потенціалами, які Бог має на кожного з нас…»
«Знаєте, от ця притча така цікава, така яскрава - про весільних гостей... «Покликаних – багато, а вибраних – мало». Так-от, коли ця притча говорить про покликання і вибір, люди плутають: так хто ж вибирає - Бог чи людина? Якщо взяти контекст цієї притчі, то вибір – за людиною, не за Богом. Бог кличе, Бог дає, а якщо людина вибирає не йти, ну, це її справа…»
«…Якщо ми бачимо, що людина, її характер, її життя, її приклад, показує і приносить збудування, мир, підтримку, злагоду, дружбу – всі ці світлі речі, - то ця мудрість є небесна…»
«… Я завжди, коли десь вчив на якихось місіонерських конференціях чи школах, казав: одна ознака, що Бог людину посилає на місіонерство в якусь країну - він дає любов до народу. І якщо ти не любиш цю націю, не муч себе і не муч людей… Це не твоє покликання... Це зовсім інша культура, зовсім інший темперамент, усе інше. Але якщо ти маєш любов [до цих людей], отже, ти можеш їм служити, Господь дає тобі це покликання»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 29 липня 2020
