Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Програма: «Світло підтримки»
Гостя: Юлія Сичьова, християнський консультант, авторка курсу для співзалежних «Пазли твого життя»
Ведуча: Ірина Суботовська

 

   Ми продовжуємо розмову з християнським консультантом, авторкою курсу для співзалежних «Пазли твого життя» Юлією Сичьовою. Що робити, коли залежний родич стає ідолом у сім’ї? Чи це краще для нього і для співзалежного? На ці та інші запитання відповідає наша гостя.

 

«Перш за все я хочу сказати про те, що для того, щоб допомогти залежній людині, родичі цієї людини мають самі бути в належному стані. Тому що ця залежність не формується в одну мить, вона формується протягом років зазвичай. І тому вилікування також буде йти якийсь час…»

 

«… Перш ніж говорити, як звільнитися, як вилікуватися, потрібно мати правильний діагноз, потрібно побачити в собі, як це стосується мене особисто…»

 

«…Спосіб мислення специфічний у співзалежних людей, поведінка, їх реакція на певні ситуації... Якщо, наприклад, одна із рис – це ставити себе на останнє місце, а потреби інших -  на перше, то це буде виявлятися не тільки в сім’ї. Це буде виявлятися і на роботі…»

 

«… Коли ми занадто багато віддаємо певним людям, вони починають узагалі розслаблятися і користуватися, і вони не зростають. Нам здається, що ми їм служимо, ми допомагаємо, ми роздаємо себе, але ми повинні дивитися на плоди. …Коли ми бачимо, що ми віддаємо і є гарний результат – людина змінюється, людина зцілюється, її життя приходить у порядок, значить, ми – на правильному шляху… Але коли цього немає, але ми продовжуємо віддавати, руйнуючи себе при цьому – то це вже зовсім інший шлях…»

 

«… У житті залежної людини, зрозуміло, ідолом є її залежність. Але, на жаль, і в житті співзалежної людини залежний усе далі стає все більшим ідолом.   Я поясню, чому так відбувається. Якщо взяти здорову сім’ю, в центрі якої є Бог, якщо це – християнська сім’я, всі члени сім’ї крутяться навколо Божого Слова і Божої волі... Але коли в сім’ї з’являється залежний, його поведінка, його стан, його почуття поступово все більше стають у центрі життя всієї сім’ї… Тому виникає ось така проблема, що ця людина стає дійсно як ідол для всього оточення…»

 

«… Необхідно перевести погляд із залежного на Господа, це по-перше, і на самого себе, тобто, із залежного на свої потреби, навчитися піклуватися про себе навіть у тій ситуації, в якій ви зараз перебуваєте. …Залежні, наприклад, син чи донька, які бачили, що мати почала думати про себе, піклуватися про себе, зняла контроль з них, і взагалі почала вчитися будувати своє життя  більш щасливо, от для цих дітей це було кращим свідченням…»