• Біблія

Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

Напевно, стан депресії знайомий багатьом людям. І якщо люди, які не настільки наближені до Господа, можуть думати, що це просто пригнічення, розчарування, викликане якимись проблемами з ближніми, роботою, а іноді, навіть зі зміною погоди, то віруючі люди шукають причину депресії в духовній сфері. Що ж таке депресія в духовному плані? Чи є у Біблії приклади депресії – в пророків, учнів Ісуса Христа?

Ймовірно, найяскравішим прикладом депресії в Біблії був Ілля. Він звершив великий подвиг віри – вбив 450 пророків Ваала, зійшов вогонь з неба, і весь Ізраїль – покаявся. Але, тоді, коли «… послала Ієзавель посланця до Іллі сказати: [якщо ти Ілля, а я Ієзавель, то] нехай те і те зроблять мені боги, і ще більше зроблять, якщо я завтра до цього часу не зроблю з твоєю душею того, що зроблено з душею кож­ного з них» (3 Цар. 19:2), – Ілля злякався і втік. Господь прийшов до нього, і запитував: ну, як ти? Ілля ж сказав, що він залишився один, і що все його служіння – не має сенсу. Тоді Бог вирішив показати Іллі, що для Бога не є настільки важливими події, скільки важливо те, щоб у серці Іллі був Бог! «І сказав: вийди і стань на горі перед лицем Господнім, і ось, Господь пройде, і великий і сильний вітер, що роздирає гори і розтрощує скелі перед Господом, але не у вітрі Господь; після вітру землетрус, але не в землетрусі Господь; ісля зем­летрусу вогонь, але не у вогні Господь; після вогню віяння тихого віт­ру, [і там Господь]. Почувши це , Ілля закрив лице своє милоттю своєю,­ і вийшов, і став біля входу в печеру. І був до нього голос і сказав йому: що ти тут, Іллє? Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, бо сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували жертовники Твої і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її.» (3 Цар. 19:11-14). І коли Господь зрозумів внутрішній стан Іллі, Він вирішив зняти його зі служіння, давши повеління: «І сказав йому Господь: піди назад своєю доро­гою через пустелю в Дамаск, і коли прийдеш, то помаж Азаїла на царя над Сирією, а Іиуя, сина Намессіїного, помаж на царя над Ізраїлем; Єлисея ж, сина Сафатового, з Авел-Мехоли, помаж на пророка замість себе;» (3 Цар. 19:15-16).

Як це можна пов’язати безпосередньо з нами? Сьогодні віруючі люди також потрапляють у депресію. Це відбувається тому, що вони, нібито, втрачають Божу присутність. У нашому житті часто відбуваються якісь яскраві прояви Божі, як у Іллі на горі Кармил – Божі чудеса, які Він звершує для нас. Це зцілення від хвороб, звільнення від залежності, примирення у родині і т.п. Ми думаємо: ось, це справжнє життя віруючої людини, але, у Бога є мета – змінити серце людини. Усі ці події та обставини – лише інструмент для того, щоб людина почула Бога всередині свого серця. Як Бог говорив Іллі? – «… але не у вітрі Господь; після вітру землетрус, але не в землетрусі Господь; після зем­летрусу вогонь, але не у вогні Господь; після вогню віяння тихого віт­ру,» (3 Цар. 19:11,12). Іноді ми звикаємо до того, що Бог повинен бути у якомусь явному чуді, але, насправді, Бог – у тихому віянні вітру, яке знаходиться всередині нашого серця. Бог не ззовні, Бог – всередині нашого серця, як Давид говорив: «Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.» (Пс. 26:8). Тобто, наше серце повинно розмовляти з Богом, ми повинні чути Бога зсередини нашого серця, а не через зовнішні прояви. Важливо лише те, що Господь з нами, і ми – з Ним!

Ми втрачаємо Божу присутність саме тоді, коли ми більше довіряємо своїм думкам, ніж Богу, коли ми чуємо тільки самі себе, а не Бога, коли ми спілкуємося самі з собою, а не з Ним! Написано: « Помисли плотськi є смерть, а помисли духовнi – життя i мир,…» (Рим. 8:6). Плоть – це ми самі, і коли ми розмовляємо самі з собою – ми потрапляємо у депресію, тому що наша гріховна плоть – дуже поганий співрозмовник. Від спілкування з нею ми потрапляємо у найбільшу депресію. Коли ми спілкуємося з самими собою плотськими, наші помисли стають плотськими, без Бога, без надії, без віри: ось тоді ми й потрапляємо у депресію.

Якщо ви хочете вийти з будь-якої депресії, навіть найсмертельнішої – поспілкуйтеся з Ісусом Христом! Коли ви наповнюєтеся Богом, Духом Божим – ви радісні, і вам уже байдуже, що з вами відбувається ззовні! «Завжди ра­­­­дiйте. Безперестанно молiть­­ся. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi.» (1 Сол. 5:16-18).

Ми повинні бути радісними і щасливими незалежно від обставин! Ми – щасливі, радісні та блаженні в Бозі! Павло писав із в’язниці і говорив: «Радійте завжди в Господi, i ще кажу: радійте.» (Флп. 4:4). Тому, для того, щоб вийти із депресії – необхідно спілкуватися з Богом! Біжіть до Бога, і у вас ніколи не буде депресії!

Як це зробити? Написано: «Тоді Ісус сказав юдеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками; і пізнаєте істину, і істина визволить вас.» (Ін. 8:31,32).

Запитання: вільними від чого? – не від зовнішнього світу, адже, «У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ.» (Ін. 16:33). Істина зробить нас вільними від самих себе плотських! Від нашого плотського сприйнятті світу. Адже, людина – одночасно народжена і по плоті, і по Духу, але народження по Духу не скасовує народження по плоті.

Коли людина наповнюється Богом, то її думки стають світлими і чистими: «…помисли духовнi – життя i мир,…» (Рим. 8:6).

Коли людина розмірковує про Христа, то її серце очищується від одної лише думки про Христа: «… дивлячись на славу Господню, перетворюємося на той же образ вiд слави у славу, як вiд Господнього Духа.» (2 Кор. 3:18).

Але, якщо ми не дивимося на Бога, а дивимося на самих себе чи на світ, – маємо «… помисли плотські є смерть…» (Рим. 8:6), і ми перетворюємося на самих себе плотських, а там – темрява, і, навіть, «…коли ж око твоє буде нечистим, то і все тіло твоє темним буде. Отже, якщо світло, що в тобі, є темрявою, то яка ж тоді темрява?» (Мф. 6:23)!

Слава Богу, що «… Бог, Який звелiв, щоб iз темряви засяяло свiтло, осяяв нашi серця, щоб просвiтити нас пiзнанням слави Божої в особi Iсуса Христа.» (2 Кор. 4:6)! У кожній віруючій людині є світло, і є темрява. Питання у тому, де ця людина обере бути? Якщо у темряві – це значить, у самій собі – розмірковувати про себе (по плоті): що вона вчинила правильно чи неправильно, не так одружилася, не там навчалася і т.п. У такому випадку – людина сама себе ще більше заганяє у депресію, тому що виходу з депресії по плоті просто не існує!

І, навпаки, де б людина не була, що б із нею не відбувалося, але, якщо вона перебуває у Слові Божому і розмірковує про Господа – всередині неї сходить ранкова зірка, як написано: «До того ж маємо найдостовiрнiше пророче слово; i ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до свiти­льника, що сяє у темному мiсцi, доки не почне розвиднятися день i не засяє зiрниця у серцях ваших.» (2 Пет. 1:19) – це щастя, свобода, радість у Христі Ісусі! Це тоді, коли людина любить Бога, і Бог любить її, це тоді, коли людина спілкується з Ним, і Він настільки наповнює любов’ю, що людина вже не бачить себе плотську, а бачить тільки любов Христа. Ось тоді людина йде і творить любов і добрі справи ближнім – вона «… одержує прирiст для створення самого себе в любовi.» (Еф. 4:16). Людина стверджує любов і радість незалежно від зовнішніх обставин. Бог дає нам радість в Дусі, навіть тоді, коли по плоті, у світі, все погано – болі, скорботи, потреби і т.п. Тому, потрібно думати про Христа, про те, як Він нас любить, як Він нас спас, перебувати у Його Слові, розмірковувати про Нього, і через Слово отримувати одкровення і спілкування з Ним! Лише тоді можна відчути величезну радість, свободу від цього світу «…радiли та говорили про себе, що вони подорожні й пришельцi на землi;» (Євр. 11:13), що краще «…визволитися i бути з Христом, бо це незрiвнянно краще;» (Флп. 1:23).

Ми взнаємо, що «Улюблені! Ми тепер діти Бо­жі, але ще не відкрилося, що будемо. Знаємо тільки, що‚ коли відкриється, будемо подібні до Нього, тому що побачимо Його, як Він є.» (1 Ін. 3:2). Це і є мрія для будь-якої коханої – побачити Коханого! Важливо знайти щастя всередині себе, яке дає Сам Господь! Щастя, яке Господь Духом Святим вкладає у наші серця, і ми перебуваємо в Ньому!

• Попередня
• Наступна