• Біблія

Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

У Євангелії Господь неодноразово говорить, що князь світу – диявол, і що він буде вигнаний: «Нині суд світові цьому; нині князь світу цього вигнаний буде геть.» (Ін. 12:31). В Одкровенні написано: «І побачив я ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй. Він узяв дракона, змія древ­нього, який є диявол і сатана, і скував його на тисячу років, і скинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печать, щоб не спокушав уже народи, до­ки не скінчить­ся тисяча років; піс­ля ж цього він має бути звільненим на короткий час.» (Одкр. 20:1-3). То, чи залишається князь світу диявол панувати на цій землі? Чи, можливо, Ісус Христос Своїм подвигом, силою Євангелія і силою Духа Святого вже скував диявола? Що про це говорить Біблія?

Написано: «Ісус відповів: Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси.» (Ін. 18:36). Він сповідував це перед Понтієм Пилатом. Господь сказав нам, що Він забрав нас від цього світу: «Якби ви були від світу, то світ любив би своє; а оскільки ви не від світу, але Я обрав вас від світу, тому ненавидить вас світ.» (Ін. 15:19). Він дав нам віру: «Бо всякий, народжений вiд Бога, перемагає свiт; i ця перемога, що перемогла свiт, – вiра наша.» (1 Ін. 5:4). Ми маємо усвідомлювати суть спасіння. Вона полягає у тому, що Ісус забирає нас від цього світу. Бог не виправляє цей світ! Він не виправив Ур Халдейський, але вивів звідти Авраама, не виправив Харан, а вивів у Ханаан, не виправив Ханаан, але вивів у Єгипет, не виправив Єгипет, а вивів назад у Харан, і т.п. Тобто, Бог не збирається виправляти цю землю, Він збирається забрати нас з цієї землі. Ця земля не зцілиться, не освятиться, не спасеться, не стане кращою. «… У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ.» (Ін. 16:33)! Господь переміг світ тим, що Він забрав нас від цього світу, і наше серце уже не в цьому світі! Ми вже подорожні і пришельці, ми вже прагнемо «… кращого, тобто небесного; тому i Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнiм Богом; бо Вiн приготував їм мiсто.» (Євр. 11:16).

Усі ми вважаємося дітьми Авраама по вірі. А чи розуміємо ми, у що ми віримо? Якою була віра Авраама? – «Вiрою Авраам скорився поклику йти в країну, яку мав одержати у спадок, i пiшов, не знаючи, куди йде. Вiрою жив вiн на землi обiтованiй, як на чужiй, i жив у наметах з Iсааком та Яковом, спiвспадкоємцями тiєї ж обiтницi; бо вiн чекав мiста, що має основу, художником i будiв­ничим якого є Бог.» (Євр. 11:8-10).

Так, князь цього світу – диявол, і Господь скував його ланцюгами і замкнув. Але, диявол переможений тільки в серцях віруючих! Земля і досі належить дияволу! Віруючі все рівно ходять по цій землі, яка належить дияволу. Ця земля приготована вогню на день суду, і вона згорить. Всі, хто залишаться на цій землі, загинуть! А віруючі будуть піднесені, відділені від цієї землі (1 Сол. 4:17). У віруючій людині вже є Царство Боже: «… Царство Боже всередині вас є.» (Лк. 17:21). Що таке Царство Боже? Це коли Бог є Царем, але царем цієї землі є не Бог, а сатана (Ін. 14:30), (Ін. 12:31), (Ін. 16:11). Ісус Сам сказав Пилату, що: «Царство Моє не від світу цього…» (Ін. 18:36). Коли ми приймаємо Ісуса Христа Царем і Господом – тоді Царство Боже непомітно всередині нас є, і ми стаємо підданими Небесного Царства, де Бог є Царем, а не цього земного царства, де царем є сатана.

Ісус визволив віруючих від влади диявола, але не від самого диявола. Ісус дав нам владу наступати на диявола: «Ось даю вам владу наступати на змій, і на скорпіонів, і на всяку силу вражу; і ніщо не зашкодить вам.» (Лк. 10:19). Яким чином Господь дав нам владу над сатаною? Він дав нам Своє громадянство: ми вже не жителі цієї землі, не цінуємо земне, але цінуємо Небесне. Ми вже не піддані земного царя – сатани, а піддані Небесного Царя – Христа! Тому, Господь сказав нам: «Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть,…» (Мф. 6:20), «… вишніх шукайте, де Христос сидить праворуч Бога,…» (Кол. 3:1), «Не любіть світу, ні того, що в свiтi: хто любить світ, у тому немає лю­бові Отчої. Бо все, що в світі: по­хіть плотська, похіть очима i гордість житейська, не від Отця, а від світу цього.» (1 Ін. 2:15-16).

Усе, що в світі – не від Бога, воно від сатани. Тому, наша любов до Бога спрямована у Небесний град Єрусалим, а тут ми лише подорожні та пришельці.

Отже, диявол дійсно переможений, але він переможений не на землі, а у серцях віруючих. Диявол – це також дух, і в духовному серці віруючого він переможений, але скрізь на землі він залишається. І після Христа диявол лютує ще більше, він ще більше проявляється на землі: «Горе тим, що живуть на землі і на морі! Бо зійшов диявол до вас у великій люті, знаючи, що небагато йому лишається часу.» (Одкр. 12:12). І коли наповниться міра беззаконь, тоді ця земля буде приготована вогню на день суду.

Спасіння – всередині нас, Бог сказав: «Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною.» (Ін. 4:24). Ми маємо знайти спілкування з Господом всередині свого серця, отримати свободу від цього світу, щоб дійти до стану: «… вабить мене те й інше: маю бажання визволитися i бути з Христом, бо це незрiвнянно краще;» (Флп. 1:23), «… розграбування майна вашого прийня­ли з радiстю, знаючи, що є у вас на небесах майно краще i неминуще.» (Євр. 10:34), «… щоб Бог Господа нашого Iсуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудростi й одкровення для пiзнання Його i просвiтив очi серця вашого, щоб ви зрозумiли, в чому полягає надiя на Його покликання‚ i яке багатство славної спадщини Його для святих, i яка безмiрна велич могутности Його в нас, що вiрують за дiянням превеликої сили Його,» (Еф. 1:17-19). Це вже інше життя, інше ставлення до світу, в якому ми народилися по плоті. Але, ми здобуваємо новий мир всередині нашого серця, саме ним Господь і переміг диявола – тим, що визволив нас від цього світу, і дав нам Свій мир.

• Попередня
• Наступна