Катерина Ляшенко | «Віра – це свідоме рішення»
Рейтинг користувача: 5 / 5
Спілкуючись з ведучим до початку прямого ефіру, наша гостя, Катерина Ляшенко, сказала таку фразу: «Або ми щось вкладаємо в інших та впливаємо, або вкладають у нас і те, що вкладається – не завжди найкраще». Сьогодні у нашій програмі говоримо про впливи: про те як їх контролювати, від чогось відмовляючись, а чомусь приділяючи більше часу.
А ще Катерина говорить про те, чим насправді є віра і як вона має виявлятися у нашому житті…
«Я думаю, що це процес, який ми робимо все своє життя. Він пов’язаний найбільше, мабуть, зі свідомістю, коли вже людина свідомо робить якийсь вибір: або вмикати соціальні мережі і там перебувати годинами, або не робити цього, або витратити час на щось краще. Це є вибір кожної людини і цей вибір ми робимо ну, мабуть, із дня народження»
«…Ми почали з простого: ми дітям починали читати казки українські. Насправді там найпростіша мова. І вона збуджує в людині внутрішню дитину, а внутрішня дитина, насправді, не має комплексів, вона життєрадісна, вона легка. Навіть, коли вона помиляється, вона сама собі пробачає…»
«…Насправді, віра – це є вибір, це є свідоме рішення, по-перше, а по-друге - це є великі зусилля. Зусилля, які ми маємо робити регулярно, щоденно… Ми маємо постійно будувати стосунки з Богом, особисті стосунки, так само, як ми будуємо стосунки зі своїм чоловіком, чи з дружиною, так само, як ми будуємо стосунки з нашими дітьми. Або виправляємо стосунки (іноді й так буває)…»
«…Коли в людини є багато питань, от як будувати ці стосунки з Богом, Хто Він, як Він діє… В людини, яка не знається на християнстві, дуже багато виникає питань. І насправді їх дуже важко самому віднайти… І в цьому, я би сказала, насправді, Гугл не допоможе… Але коли існують такі реколекції, такі спільноти, які організовують такі класні конференції для людей, які мають бажання практикувати християнство, дізнаватися більше, це дуже круто…»
«…Розумієте, якщо я відчуваю, що Господь є, що Він існує, але я не знаю, як до Нього промовляти, мені здається, що це є якийсь монолог з мого боку, що я весь час прошу, прошу, прошу, я, насправді, не вмію Йому давати тишу, щоб Він до мене промовляв. А в Бога немає інших рук, як людей, через яких Він промовляє, через яких Він діє. Тому це є мій вибір, свідомий – шукати відповіді на свої запитання. І це нормально, якщо я йду до інших людей і питаю: «А як це було у вас?»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 09 червня 2019
