Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Гостя: Оксана Литвиненко, служителька церкви «Призваны жить»
Програма: «Світлі гості»
Ведуча: Ірина Суботовська


  Минуле життя Оксани Литвиненко, нашої гості, було дуже похмурим, але сьогодні вона говоритиме про Світло. Світло, яке дарував їй Господь. Переконайтеся самі, настільки Бог змінив життя Оксани – сьогодні вона і служителька церкви «Призваны жить», і директор Центру відновлення особистості для мам із дітьми, і волонтерка, і ведуча радіопрограми «Призваны жить», і мама п’ятьох діточок. Усе це не було б можливим, якби не Господь. Сьогодні Оксана Литвиненко  розповідає вам, дорогі друзі, свою дивовижну життєву історію, сподіваючись, що і ви зможете відчути глибину Божої любові та безмежність Божої благодаті…

 

«... Я служу вже 15 років саме залежним жінкам і співзалежним родичам, які потрапили в такі життєві обставини...»

 

«Боротися доводиться постійно. Люди приходять різні. Вони кожен зі своїм характером, зі своїм невдоволенням. Хтось приходить, кому справді потрібна допомога. Хтось приходить з іншими проблемами, потребами. І тобі слід кожного вислухати. Необхідне терпіння, це перше. І розуміння того, що Бог їх привів. Приводить Бог їх і для мене, і через них формується мій характер, через них я теж вчуся любити...»

 

«У нас є ще таке прекрасне служіння дітям. Це для нас теж таке благословення. Тому що займатися мамами з дітьми - це одне, а займатися просто дітьми - це зовсім інше. Й ось тут ти викладаєшся на всі сто відсотків...»

 

«... Бог сказав: «Я обрав і поставив». І наша справа - приносити плоди. І написано: «Просіть». І ми просимо у Господа. Якщо Він нас вибрав, якщо Він нас поставив, Він нам довіряє це... І ми реально розуміємо, що це проект - «не мій». А проект Божий. Тому ми так і живемо»

 

«Я хочу сказати, дорогоцінні, щоб кожен просто розумів, що ми створені Богом і ми є насіння, яке Бог посадив на цій землі, й Він обрав нас. І Він довіряє нам сьогодні Свої проекти. Комусь - служіння. Комусь - сім'ю. Комусь, можливо, якийсь бізнес. У кожного своя земля, де Бог тебе посадив. Щоб ми приносили плоди. Щоб ми дійсно були на своєму місці. Щоб ми були тим насінням, яке, як написано в Ісаї, «пустило пуп’янки». Щоб ця земля наповнилася Едемським садом. Щоб ми несли ту любов і ту правду, які Бог через нас бажає явити...»