В’ячеслав Марчук | Благовістя у транспорті
Наш гість В’ячеслав Марчук звершує дещо незвичайне служіння – він благовістить у транспорті. В’ячеслав розповідає про труднощі та радощі цієї духовної праці. Господь не залишає нашого гостя у місіонерському служінні, допомагаючи і даючи В’ячеславові сил у всьому, що він робить для Нього.
«У мене є друг, який також любить ваше Світле радіо «Еммануїл». І він сидів у в'язниці і сюди теж вірші писав. Нині він у місті Львові проповідує Євангеліє в транспорті. Він почув ще перший раз Євангеліє 19 років тому...»
«Стадіон орендувати - у мене немає стільки грошей. Тому я йду до людей і несу їм Євангеліє. Так, це можна сказати, що Церква йде до народу. Якщо народ не йде до церкви, то церква повинна йти в народ»
«Багато, буває, телефонують і відразу ставлять питання, до якої я належу деномінації. І я їм відповідаю. І дехто каже: «Вибачте, ви нам не підходите». Тому я людей не закликаю саме йти в ту конфесію, з якої я. Я їх закликаю йти до Христа і читати Писання. Якщо вони будуть читати Слово Боже, Бог Сам укаже, де вони повинні бути. Я бачу в цьому навіть перевагу...»
«... Це духовна війна. Ти заходиш на територію противника, де люди бувають різні. Буває байдужість, ось, їдеш - два-три автобуси байдужість. Заходиш до четвертого автобуса - люди відкриті, люди слухають, люди дякують, люди приймають. Тому тут вгадати, коли тебе будуть приймати, а коли гнати, неможливо»
«Я проїхав практично все Закарпаття, я там 2 роки місіонерствував. Західну Україну проїхав, Східну Україну проїхав. Тому Бог благословив мене, і досі я їжджу. Я досі деякі міста проїжджаю, в тих, в яких ще не був, у нас є мета їх відвідати...»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 10 жовтня 2020
