Михайло та Валентина Ліска | Допомога в емоційному вигоранні
Скільки вашій сім’ї років загалом, скільки їй років у Бозі та які плоди сімейного життя (я маю на увазі дітей – скільки їх і якого вони віку)?
Михайло: Разом ми вже 27 років. З Богом – 16 років. Бог дарував нам трьох дітей. 24 роки – старшому сину, 14 – середньому і 12 – дочці.
Яке би ви дали визначення, маючи уже такий стаж – 27 років – для чого Бог створив сім’ю? Ваше особисте визначення.
Валентина: Я думаю, що Бог створив сім’ю для того, щоб ми могли допомагати одне одному. Для того, щоб ми могли підтримувати одне одного. Не може жінка відбутися без чоловіка, а чоловік – без жінки. І не може виконатися воля Божа без сім’ї. Ну, самому важче, ніж двом.
А от у вашому випадку Михайло якими діями посприяв тому, що ви зараз – така, яка є? Ви – мама та дружина, і у вас на сьогодні отакий стан духу і ви набули вже таких християнських рис. От у чому конкретно чоловік посприяв?
Валентина: Завдяки йому я, звісно, стала сильнішою. Завдяки йому я знайшла Бога. Завдяки йому я стала мамою. Завдяки йому я почуваюся жінкою. Якщо взяти теперішній час, то він робить все для того, щоб я цвіла, щоб я почувалася щасливою.
А за останній період що чоловік зробив, що ви відчули: «я розцвітаю як жінка»?
Валентина: Скажу так: кожного ранку він готує мені каву. Це в нас уже стабільно. Потім він іде на роботу, я залишаюсь займатися домашніми справами. Потім він дарує мені квіти. Дуже часто. Він любить мене дивувати. Найостанніше – це було вчора. Він подарував мені (ніби така дріб’язкова річ - але дуже класна) таке кришталеве сердечко для ключів. На ньому написано «Ангел». От якісь такі дрібнички прикрашають наше повсякденне життя. Такі приємні маленькі речі. Хоча він дуже багато робить для нашої сім’ї: ми подорожуємо, ходимо в театри, ми їздимо відпочивати. Ну, це просто супертато для наших дітей і суперчоловік для мене. Такий, як я колись мріяла.
Оті маленькі дрібнички й ота виражена його увага - оце і є «любити дружину», про що в Біблії читаємо?
Валентина: Це частинка того, але найбільше… Знаєте, в минулому році ми такий іспит склали, і я зрозуміла, що, дійсно, це і є підтвердження любові чоловіка до мене. Я захворіла, і хвороба була для нас така незвична. Це було таке емоційне вигоряння. Ми просто не знали, що зі мною сталося. Чоловік шукав підхід до мене, я не розуміла, я молилася, запитувала у Бога, і з кожним днем ставало все гірше й гірше. Ми до лікарів зверталися, здавали всі аналізи, ніхто нам нічого путнього не міг сказати. І саме цей момент був таким іспитом для мого чоловіка дуже серйозним. Бо я завжди була така весела, емоційна, завжди знаходила раду ситуації. А тут я зовсім перетворилася на маленьку дитину. І якісь такі відбувалися речі, що, я думаю, інший чоловік би просто втік. А він був поряд. І таким чином, завдяки молитвам, завдяки тому, що він мене підтримував… Він навіть приніс додому інструмент (він грає на клавішах), кожного вечора він мені грав, і таким чином заспокоював мою душу. Він був поряд. От, знаєте, коли стається щось із дружинами, то чоловіки стараються втекти з дому, щоб не бачити, чого вони там зазнають, якого болю і т.ін. То мій чоловік був біля мене весь час, підтримував мене, і я зрозуміла, що оце і є те, чого хоче Бог від нас. Справді, це була з його боку велика жертва. І от саме це мені й було потрібне.
Як довго тривало емоційне вигоряння?
Валентина: Це було десь 5 місяців.
Є люди, які виходять з цього значно довше.
Валентина: Я думаю, що це через те, що Господь є Господарем мого життя, і що Господь є в нашій сім’ї. Багато було дуже молитов - і в церкві, і вдома, і я весь час була з Біблією, я її не відкладала від себе: і спала з нею, і ходила з нею. Я все ж думаю, що це Господь мені допоміг вийти з цього стану.
Дякуємо вам за відверту відповідь. Спасибі, що відкрилися. Я знаю, що багато жінок і чоловіків зазнають цього. Вони не знають, що з ними коїться. Вони не можуть цього словами пояснити…
Михайле, ми розпочали з питання, для чого Бог створив сім’ю. Ваше визначення. Будь ласка, вам тепер слово.
Михайло: Почнімо з того, що сім’я – це творіння Боже. Тому що Бог дав Адамові дружину, Єву. І Бог сотворив сім’ю. І сім’я у мене – на другому плані, кажу так, як є. На першому плані у мене - Бог. Потім – сім’я. А потім – служіння. Ніколи не потрібно міняти місцями ці складові. Тому що, як я розумію, що дружину і дітей мені дав Бог. Якщо б не Бог, не було б нашої сім’ї. Сім’я – це дуже важлива річ особисто для чоловіка, і Валя правильно сказала, що і чоловік не може відбутися без дружини. Я багато читаю книжок, і багато успішних людей стали такими завдяки дружинам… І моя дружина… Якщо б не вона, я б тут з вами зараз не сидів…
Скажіть, як змінилася ота любов, відтоді, коли ви вперше побачили Валентину, коли тьохнуло серце? І якими очима ви дивитеся на неї сьогодні?
Михайло: Тоді, 27 років тому, справді що «тьохнуло», з першого погляду в неї закохався. Я їй багато разів казав (у мене багато спілкування і на роботі, і в церкві), що вона дуже у мене мудра. Бог їй таку мудрість дав. У вихованні дітей. Дав їй мудрість у взаєминах. Знаєте, у людини різний настрій буває. Вона знає, коли до мене підходити, під який настрій. Ми щасливі, але бувають і труднощі. Вона знає, як до цього підійти і як зладити це все. Ну, мудра. У мене інших слів немає. Вродлива, мудра. Це подарунок від Бога для мене.
Валентино, а для того, щоб стати мудрою дружиною, треба цієї мудрості просити у Бога, чи вона настає з віком і з досвідом?
Валентина: Я хочу сказати: це все разом. Вона є частково з народження, і вона приходить з віком, з досвідом, і весь час я прошу у Бога мудрості…
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 06 березня 2021