Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Програма: «Світло підтримки»
Гостя: Юлія Сичьова, християнський консультант, авторка курсу для співзалежних «Пазли твого життя»
Ведуча: Ірина Суботовська

 

  Ми часто чуємо про те, що залежні люди потребують допомоги. Значно рідше зауважують, що людям, які живуть поряд із залежними, входять до їхнього близького оточення, також украй потрібна підтримка. На цьому наголошує наша гостя, християнський консультант, авторка курсу для співзалежних «Пазли твого життя» Юлія Сичьова. Про залежність і співзалежність – докладніше у нашій програмі.

 

«Традиційно ми вважаємо, що залежній людині, звісно, потрібна допомога: лікування і якісь заходи, які допоможуть  їй позбутися залежності. Але насправді люди, які проживають із залежною людиною, або перебувають у її близькому оточенні,  також мають багато проблем. Це і внутрішні проблеми, це і проблеми в їхньому повсякденному житті, з яким вони стикаються.  І тут варто сказати, що залежність без співзалежності довго існувати не може…»

 

 «… Якщо є потреба лікувати залежного, дуже важливо, щоб і його оточення також мінялось. Тому тут мають проходити паралельно процеси. Звісно, залежний має і медичне лікування проходити, він має проходити і психологічне та духовне відновлення, але є та робота, яку мають проходити і співзалежні…»

 

«… Співзалежність – це передовсім спосіб мислення. Тобто, або людині потрібно когось рятувати, про когось дбати, вирішувати чиїсь надважкі проблеми. Або це людина, яка, в принципі,  почувається доволі слабкою і вона піддається різним впливам. Це інша категорія співзалежних-«жертв»… Виходячи з цього, співзалежна людина рано чи пізно все одно може з великою ймовірністю потрапити в такі стосунки, де є проблема, де є залежність…»

 

«… Це має дуже прямий стосунок до залежностей у майбутньому: дуже важливо поступово давати дитині відповідальність. Тобто, привчати її нести відповідальність за ті дії, які вона робить. Доручати їй і домашні справи, і не поспішати вирішувати якісь проблеми, де вона більш-менш може їх вирішувати… І через це вона буде навчатися, вона буде відчувати свою силу, вона буде відчувати, що їй довіряють, вона буде розуміти, що вона має цінність і   спроможність справлятися з життям»

 

«… На жаль, залежність – це хвороба духовна, душевна, фізична, яка розвивається за своїми законами. І ці закони передбачають, у тому числі, те, що вона прогресує. Те, що людина через залежність дуже сильно змінюється. Змінюється її поведінка, змінюється її психічний стан, її реакції, її прояви стосовно інших людей… І, відповідно, ближні страждають…»

 
«… Достукатися якимись логічними фразами, чи бити на жалість залежному практично неможливо. Єдине, що здатне його змінити – це побачити, до чого приводить його алкоголізм чи наркоманія, до чого приводить його безвідповідальні вчинки. І коли він на собі переживе, на жаль, всі ці проблеми, які з’являються через алкоголізм,  тоді, можливо, він захоче мінятися…»