Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Програма: «Світло підтримки»
Гостя: Поліна Удоденко, аналітично орієнтований психолог, член польського товариства логотерапії та ноопсихосоматики
Ведуча: Ірина Суботовська

 

  Сім’я, в якій є тяжкохвора дитина, бореться з цілим комплексом проблем та переживань. Як такій сім’ї знайти підтримку? До кого звертатися? Як зрозуміти, що може допомогти саме цій сім’ї, саме цій дитині? В кожній окремій ситуації важливий індивідуальний підхід, каже наша гостя, аналітично орієнтований психолог, член польського товариства логотерапії та ноопсихосоматики Поліна Удоденко.

 

«Перш за все я хочу сказати, що цю ситуацію в цілому непросто прийняти батькам. Коли стається з дитиною такий надзвичайний момент, коли відбувається така драма в родині, дуже складно залишатися на плаву. І коли мова йде про людей, які перебувають у селах, в маленьких містечках, передусім вони стикаються з фінансовими труднощами. Також вони стикаються з психоемоційними труднощами, і з проблемою, пов'язаною з соціалізацією. Тому що така сім'я в стані шоку опиняється...»

 

«... Найголовніше такій сім'ї не залишатися наодинці з цією проблемою, з цим складним завданням. І в таких організаціях, про які я згадала [що спеціалізуються на допомозі таким сім'ям], як правило, є мультидисциплінарна команда фахівців, котрі можуть допомогти покроково розробити план дій, що включає в себе допомогу з боку психолога, з боку соціального працівника, з боку медперсоналу...»

 

«Якщо починати говорити про дорослих, дійсно, це цілий комплекс різних почуттів і емоцій, амбівалентних, змішаних, суперечливих, у яких живуть ці дорослі кожного дня ​​і їм справді складно знайти яку-небудь точку опори в своєму щоденному перебуванні з дитиною. Але спочатку сім'я стикається з дезорієнтацією...»

 

«... Я б сказала, що тут немає правил, як треба чи не треба справлятися з такою ситуацією. Тому що ресурс психоемоційний у кожної людини свій. І тут я б говорила про індивідуальний підхід до кожної сім'ї...»

 

«... Це ще залежить від згуртованості сім'ї, від довіри, від взаємопідтримки, від уміння спілкуватися в сім'ї - це дуже важливо. Тому що буває так, що інформація приховується, її приховують з різних причин усередині сім'ї, між собою, приховують іноді якісь деталі від дитини і одне від одного, поміж дорослими...»

 

«... Важливо пам'ятати про те, що люди, дорослі і діти, які перенесли важке захворювання, або переносять, продовжують боротися з такими труднощами фізичними, психоемоційними, вони вже не будуть такими, як досі, і важливо з цим рахуватися, важливо шанувати цей шлях. Тому що, коли людина отримує такий колосальний досвід, який неможливо передати на словах, неможливо зрозуміти на сто відсотків, що проходить така людина, то їй складно бути такою, як раніше...»